Справа № 199/2131/26
(2-з/199/29/26)
Іменем України
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Богун О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної Ради, Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома», Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
В провадження Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної Ради, Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома», Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав.
24 лютого 2026 року позивачка звернулась до суду з заявою про забезпечення позову в якій просила суд звільнити її від сплати судового збору за подання даної заяви, заборонити її батьку здійснювати переміщення дитини, змінювати її місце перебування або проживання, ініціювати її вибуття із закладу також просила заборонити будь-яким органам та посадовим особам здійснювати передачу дитини відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та доведено наданими доказами.
Зі змісту позовних вимог встановлюється, що предметом позову у справі є позбавлення батьківських прав.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорювань право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши надані йому матеріали приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки у разі задоволення зазначених вимог судом фактично буде вирішено питання по суті справи.
Керуючись ст. ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної Ради, Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома», Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя О.О. Богун
24.02.2026 місто Дніпро