Справа № 165/3940/25
Провадження № 2/165/283/26
19 лютого 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
встановив:
04 листопада 2025 року представник ТзОВ «ФК «ЄАПР» Незамай А.Д. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 серпня 2024 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2336456, за умовами якого позикодавець зобов'язувався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики, що не було ним здійснено. 14 червня 2021 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПР» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТзОВ «ФК «ЄАПР», за окрему плату, прийняв право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, включно за заборгованістю ОСОБА_1 , що виникла в нього за договором №2336456. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на письмові повідомлення, до та після відступлення прав вимог, відповідач ОСОБА_1 не здійснив необхідних платежів для погашення заборгованості у розмірі 27600 грн., тобто порушив взяті на себе зобов'язання. З огляду на вищевикладене представник ТзОВ «ФК «ЄАПР» просить стягнути з ОСОБА_1 в користь нового кредитора 27600 грн. заборгованості за договором позики №2336456, а також понесені судові витрати у справі.
Ухвалою від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Представник позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, у п.4 прохальної частини позовної заяви представник ОСОБА_2 просила суд здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, також просила суд у випадку неявки відповідача ОСОБА_1 ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів (а.с.4).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повдомленням про надіслання поштового відправлення (а.с.56), відзиву та будь-яких інших клопотань до суду не подав.
Суд, відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Долученими до позовної заяви доказами підтверджується, що 17 серпня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2336456, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 8000 грн. на строк 30 днів, з процентною ставкою 0,01% (а.с.7-10).
У додатку №1 (графік платежів) до договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, сторони погодили усі платежі за кредитом, включно проценти за користування кредитом (зворот а.с.10).
Довідкою ТзОВ "ФК "Фінекспрес" за вих №КД-000050401/ТНПП від 04 вересня 2025 року підтверджується перерахування коштів в розмірі 8000 грн. на рахунок відповідача ОСОБА_1 (а.с.12).
14 червня 2021 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №14/16/21, відповідно до якого ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» отримало права вимоги по зобов'язанням та права грошових вимог до боржників (а.с. 14-17).
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників №39 (а.с.21), долученого витягу з реєстру боржників №39 (а.с.23) та враховуючи додаткові угоди до договору факторингу №14/16/21 (а.с.19-20) ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 27600 грн.
Будь-яких доказів того, що відповідач повернув позичені кошти та нараховані відсотки у строк, передбачений зазначеними договорами, у матеріалах справи відсутні.
Всупереч умов договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання по поверненню коштів, сплати відсотків та інших платежів і згідно розрахунку, станом на 17 серпня 2024 року, за підрахунком первісного кредитора, його заборгованість становить 27600 грн., що включає: 8000 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 23,20 грн. заборгованості за процентами, 3576,80 грн. комісії, 16000 грн. заборгованості за нарахованими штрафами (пенею) (а.с.24-25).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, встановив, що позивачем підтверджений факт укладення з відповідачем договору позики з первісним кредитором, після підписання якого між сторонами договору виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникли зобов'язання повернути кредитору кошти відповідно до умов договору і сплатити відсотки за користування ним.
Враховуючи те, що за умовами договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та користувався ними, однак їх у встановлені строки не повернув та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі №910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неповернутого тіла кредиту (заборгованості за основною сумою боргу) у розмірі 8000 грн.
При цьому, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за основним боргом, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за процентами, які нараховувалися первісним кредитором за користування відповідачем коштами у розмірі 23,20 грн. та підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, а всього 8023,20 грн. заборгованості за договором №2336456.
Також, позивач, заявляючи позовні вимоги, просив стягнути з відповідача в користь позивача 3576,80 грн. заборгованісті за комісією за вказаним договором.
Нараховуючи комісію у заявлених розмірах фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
У постанові Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі №363/940/16-ц зазначено, що умови кредитного договору, які передбачають сплату одноразової комісії за надання фінансового інструменту та щомісячної комісії за обслуговування кредиту без зазначення конкретних послуг, є нікчемними. Суд підкреслив, що такі комісії фактично є платою за дії, які банк здійснює на власну користь, що суперечить принципам справедливості та вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до п.59 Постанови Касаційного цивільного суду від 04.04.2025 у справі №757/2965/15-ц, практика правозастосування положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також положень статті 55 закону України «Про банки і банківську діяльність», у редакціях, які набрали чинності з 13 січня 2006 року, зокрема в частині визнання нікчемними положень кредитного договору про сплату винагороди за надання фінансового інструменту є усталеною (постанова Верховного Суду України від 15 січня 2020 року у справі №363/940/16-ц).
Зі змісту договору позики №2336456 неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані кредитною установою стягується комісія.
При цьому, згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Також, згідно з ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача комісії за договором у заявленому розмірі, а тому відмовляє у цій частині позовних вимог.
Також, відповідно до змісту позовної заяви, позивач ставить вимогу про стягнення пені у розмірі 16000 грн.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Однак, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Оскільки неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за договором після 24 лютого 2022 року, то підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З урахуванням викладеного, вимога про стягнення неустойки у сумі 16000 грн. є безпідставною та такою, що також не підлягає задоволенню, а тому відмовляє у цій частині позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 878,12 грн., що пропорційно вимогам, які суд задоволює, та підтверджується документально (а.с.5).
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273, ст.280, ст.281, ст.282 ЦК України, на підставі ст.257, ст.258, ст.259, ст.260, ст.261, ст.263, ст.264, ст.512, ст.514, ст.1054, ст.1077, ст.1078 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032) 8023 (вісім тисяч двадцять три) грн. 20 коп. заборгованості за договором позики №76928538 від 17 серпня 2024 року
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032) 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 12 коп. судового збору
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк