Справа № 162/89/26
Провадження № 1-кп/162/68/2026
24 лютого 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.11.2025 за №12025035530000174 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, несудимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, несудимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, несудимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 08.11.2025 близько 13 год, перебуваючи у водному середовищі рибогосподарського водного об'єкта придаткової водойми річки Коростинка (меліоративний канал) в урочищі «Липове», розташованому поблизу с. Залаззя Камінь-Каширського району Волинської області, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного вилову риби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно, без належного на те дозволу компетентного органу, в порушення вимог Правил любительського і спортивного рибальства, використовуючи заборонене знаряддя для лову риби у вигляді неводу, здійснили незаконний вилов риби виду «Щука звичайна» у кількості 7 штук, виду «Окунь звичайний» в кількості 158 штук, виду «Ротань-головешка» в кількості 10 штук та виду «Плітка звичайна» в кількості 9 штук, чим завдали шкоди на загальну суму 538458 гривень.
Таким чином обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, а саме незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачені, кожен зокрема, подали письмові клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотань обвинувачених.
Представник потерпілої юридичної особи подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує проти закриття провадження на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, вказала, що обвинувачені добровільно сплатили завдані збитки та претензій до них немає.
Суд, розглянувши подані клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Передбачене ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження суд встановив, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правильно розуміють і не оспорюють формулювання та характер пред'явленого їм обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 249 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої їх позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченим у провину, дійсно мало місце, вчинене ними і отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Відповідно до ст.12 КК України інкриміноване ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 249 КК України, є кримінальним проступком та не є корупційним кримінальним правопорушенням.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен зокрема, раніше до кримінальної відповідальності не притягалися, отже є особами, які вперше вчинили кримінальний проступок.
Згідно з обвинувальним актом обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків. Вказані обставини, як підстави для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності в розумінні ст.45 КК України, підтверджено учасниками кримінального провадження у судовому засіданні.
Факт відшкодування завданих збитків стверджується також змістом поданого представником потерпілої юридичної особи клопотання та наданими прокурором квитанціями.
Будь-яких обставин, які відповідно до норм кримінального та кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленими обвинуваченими клопотаннями, під час судового розгляду не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає можливим клопотання задовольнити та звільнити обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України, а кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.11.2025 за №12025035530000174 - закрити.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, скасувавши накладений на них арешт.
Цивільний позов не заявлявся.
При вирішенні питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Вказане кореспондується із правовим висновком, зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17).
При вирішенні питання про відшкодування обвинуваченим процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні суд враховує також правовий висновок, викладений в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01.03.2021 у справі №266/3090/18, провадження №51-3281кмп19, відповідно до якого згідно ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження. Стягнення процесуальних витрат при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності, КПК України не передбачено.
З урахуванням викладеного та позиції прокурора, процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 98, 100, 110, 174, 284-288, 350, 369-372, 392-395 КПК України, ст. 45 КК України, суд
Клопотання обвинувачених про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.11.2025 за №12025035530000174 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням осіб від кримінальної відповідальності.
Судові витрати, пов'язані із проведенням інженерно-екологічної експертизи № 5704-Е від 15.01.2026 віднести за рахунок держави.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05.12.2025 - скасувати.
Речові докази, а саме знаряддя для вилову риби - невід, рибу виду «Щука» у кількості 7 штук, виду «Окунь» у кількості 158 штук, виду «Ротань» у кількості 10 штук, виду «Плотва» у кількості 9 штук, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 - знищити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_8