Справа № 161/2561/26
Провадження № 2-а/161/88/26
19 лютого 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, капрала 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Левіса Артура Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
03.02.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПП у Волинській області ДПП, капрала 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП Левіса Артура Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2026 поліцейський УПП у Волинській області ДПП Левіс А.С. виніс постанову серії ЕНА №6549858, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 850 грн.
За змістом цієї постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом не перереєстрованим у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 30.1 Правил дорожнього руху та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Позивач в день, час та місці, що зазначені в постанові, керував транспортним засобом на транзитних номерних знаках НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським. Власником цього транспортного засобу є матір позивача ОСОБА_2 . Вона придбала транспортний засіб 31.12.2025, однак з незалежних від неї причин (помилка в документах, необхідних для реєстрації автомобіля) не змогла зареєструвати його у передбачені законом строки.
Цей транспортний засіб був завезений на територію України ТзОВ «Інтерлюмінес» ще 01.10.2024 і причини, з яких він не був зареєстрований попереднім власником, позивачу невідомі.
В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
В зв'язку з викладеним позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6549858 від 22.01.2025, закрити провадження у справі та покласти на відповідача судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
18.02.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що оскаржувана постанова була винесена правомірно, з дотриманням належної правової процедури та відносно особи, в діях якої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 06.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справу.
18.02.2026 представник відповідача УПП у Волинській області ДПП Вахмістрова І.О. подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивувала неможливістю своєчасної підготовки відзиву на позовну заяву.
Враховуючи приписи ст. ст. 205, 223 КАС України, суд залишив це клопотання без задоволення. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Також суд врахував, що УПП у Волинській області ДПП подало відзив на позовну заяву, тобто заявлена причина відкладення розгляду справи як така відпала.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників судового процесу відсутні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 4 ст. 229 КАС України).
IV.Фактичні обставини справи, застосоване законодавство та мотиви суду
Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).
Суд встановив такі фактичні обставини.
22.01.2026 поліцейський 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Левіс Артур Сергійович виніс постанову серії ЕНА №6549858, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 850 грн. (а.с. 6).
За змістом цієї постанови, 22.01.2026, 15:23, м. Луцьк, вул. Ковельська, 63, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Master, не перереєстрованим в Україні у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 Правил дорожнього руху та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Вважаючи постанову незаконною, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Підзаконним нормативно - правовим актом, який регулює питання та правила реєстрації транспортних засобів є Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388) з наступними змінами.
Відповідно до п. 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Відповідно до ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб'єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов'язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Метою проведення державної реєстрації транспортних засобів є здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій (п. 3 Порядку №1388).
При цьому абзацом 2 пункту 7 Порядку №1388 прямо передбачено, що експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в сервісних центрах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, виражається в керуванні водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується самим позивачем як обставина керування ним транспортним засобом, так і обставина відсутності реєстрації такого транспортного засобу.
Отже, аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відтак, суд вважає, що відповідач довів правомірність постанови, винесеної його посадовою особою (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд не приймає аргументи позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП (відсутність талонів на реєстрацію в сервісних центрах, помилка в документах в частині відомостей про номер двигуна транспортного засобу, нездійснення реєстрації автомобіля його попереднім власником тощо), з таких мотивів.
Відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП настає саме за керування водієм транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, а не за відсутність реєстрації транспортного засобу у визначений законом строк.
Суб'єктом відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення є особа, яка керує цим транспортним засобом, а не особа, на яку згідно із законодавством покладено обов'язок проведення реєстрації транспортного засобу.
А тому, причини, з яких транспортний засіб не був зареєстрований, не мають правового значення для цілей правильної кваліфікації діяння особи.
Щодо позовних вимог до поліцейського Левіса А.С., то суд зауважує таке.
Аналіз приписів ст. 222 КУпАП свідчить, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП, поліцейський діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу і підрозділу Національної поліції. Отже, поліцейський не може виступати самостійним (належним) відповідачем у таких справах.
Близькі за змістом правові виснвоки викладені в постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі №724/716/16.
А тому, в позовних вимогах до поліцейського слід відмовити саме з цих підстав.
Відтак, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 77 КАС України). Позивач не навів переконливих аргументів, які б спростовували висновки про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідає вимогам КУпАП, а тому, є законною.
Отже, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
V.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, виходячи із приписів ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 272, 286 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, капрала 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Левіса Артура Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6549858 від 22.01.2026, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальойну Управління патрульної поліції Левіс Артуром Сергійовичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, і накладення на нього штрафу у розмірі 850 грн. - залишити без змін.
Судові витрати - залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Залізнична, 15; код в ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: капрал 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Левіс Артур Сергійович, службова адреса: м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.
Повний текст рішення суду складений - 19.02.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін