Справа № 161/25823/25
Провадження № 3/161/531/26
17 лютого 2026 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватний підприємець,
- за ч.ч. 2,3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595859, 09.12.2025 року близько о 21 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, 09.12.2025 року близько о 21 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, 09.12.2025 року близько о 21 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив суду, що він не вчиняв домашнього насильства відносно своєї дружини, він хотів повернути назад свій телефон, який вона відібрала у нього, зі своєю дружиною він примирився.
12.02.2026 року на адресу суду від потерпілої ОСОБА_2 надійшла письмова заява, в якій вона просить не притягувати ОСОБА_1 до відповідальності та закрити провадження у справі, оскільки вона примирилась зі своїм чоловіком та не має до нього жодних претензій.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за вчинення насильства в сім'ї, яке може проявлятися не лише шляхом спричинення тілесних ушкоджень, а й за допомогою психологічного впливу на члена сім'ї (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Частинами 2,3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
З протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 595859, серії ВАД №595858 та серії ВАД № 595857 від 09.12.2025 року вбачається, що 09.12.2025 року близько о 21 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності своїх малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.1,3,5).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції діянь, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання шкоди для фізичного чи психічного здоров'я потерпілого.
При цьому,норма ст.173-2 КУпАП є бланкетною та потребує звернення до інших нормативно-правових актів, які визначають поняття домашнього насильства та його форм, зокрема до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому зазначаються,зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Разом з тим, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
При цьому, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, яка форма насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, форма домашнього насильства, наслідки цих дій для потерпілого.
В порушення вищевказаних вимог, у вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , особою, яка склала дані протоколи не зазначено конкретно дії, які були вчинені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, що за своєю суттю становили економічну форму домашнього насильства.
Таким чином, протокол не містить зазначення усіх елементів, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, зокрема, суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того, матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство у формі економічного насильства та містили б склад правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч. 2,3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.М. Пахолюк