Справа № 158/720/26
Провадження № 2-о/0158/20/26
Рядок статзвіту № 17
про відмову у відкритті провадження
24 лютого 2026 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Адвокат Багацький Є.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області із вищевказаною заявою в якій просить суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Згідно із п. п. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З системного аналізу вище наведеного вбачається, що встановлення факту, який має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Поряд з цим, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Однак, як слідує із заяви ОСОБА_1 , останній просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У якості заінтересованої особи у заяві зазначено доньку спадкодавця ОСОБА_2 та Підгайцівську сільську раду Луцького району Волинської області.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаної заяви, за життя спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишила заповіт на користь онука ОСОБА_4 .
Отже, із змісту поданої заяви також вбачається, що метою встановлення цього факту є наступне вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Крім того, заявник (його представник) у вказаній заяві не зазначає заінтересованою особою спадкоємця ОСОБА_3 за заповітом - ОСОБА_4 .
Таким чином, заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Багацького Є.Г. про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.10.2021 року в справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21), від 12.01.2022 року в справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156 св21) та від 24.06.2022 року в справі № 337/3395/21 (провадження № 61-21062св21).
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається наявність спору про право, а тому суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження по справі за заявою поданою в окремому провадженні та роз'яснити, що даний спір може бути вирішено шляхом подачі позову в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-261, 315, 352, 354 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька