Справа № 157/269/25
Провадження №2/157/50/26
23 лютого 2026 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамула Б.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді,
встановив:
Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди позивачу у здійсненні права користування будівлею церкви та земельною ділянкою шляхом звільнення ОСОБА_1 будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 0721410100:01:002:0893, площею 0,283 га.
Ухвалою судді від 28 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду справи поза межами судового засідання до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого у справі - судді Гамулі Б.С. Заява про відвід мотивована тим, що за змістом позовних вимог відповідач втратив, а позивач набув право користування пам'яткою архітектури національного значення в результаті вчиненої Волинською ОДА «Реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції» (ідентифікатор адміністративної послуги 01098) на підставі заяви поданої представника позивача Л. Дрегеля від 16.08.2022 (реєстраційний №13376/55/1-22), до якої було додано 5 засвідчених приватним нотаріусом І. Горбачуком примірників Протоколу №1. На виконання ухвали суду від 11.12.2025 про витребування копій протоколу №1, поданих 16.08.2022 у складі документів для вчинення адміністративної послуги «Реєстрація статуту релігійної громади у новій редакції» Управління культури, з питань релігій та національностей надало дві копії Протоколу №1, нотаріально завірені 21.07.2023 під номерами 2165 та 2166. У судовому засіданні 05.02.2026 судом встановлено та роз'яснено представнику відповідача факт виконання ухвали від 11.12.2025 у повному обсязі. Оскільки подані 16.08.2022 у складі документів для вчинення адміністративної послуги копії Протоколу №1 згідно реквізитів нотаріального напису були посвідчені приватним нотаріусом І. Горбачуком 21.07.2023 через рік після їх подання та реєстрації у Волинській ОДА, сторона відповідача заявила про необхідність визначення фактичного періоду виготовлення засвідчення наданих Управлінням копій Протоколу №1, шляхом проведення їх криміналістичної експертизи. Суд оголосив перерву для підготовки стороною відповідача питань, вирішуваних при проведенні технічної експертизи, після отримання та дослідження яких відмовлено у її призначенні. В ухвалі про відмову у призначенні технічної експертизи від 12.02.2026 відображено традиційне заперечення адвоката Федчика С.В. обґрунтоване відповідністю тексту копій оригіналу, наявністю всіх необхідних реквізитів та можливістю з'ясувати обставини їх посвідчення у майбутньому при допиті нотаріуса. Як адвокату С. Федчику, так і головуючому судді Б. Гамулі очевидно і зрозуміло, що при дослідженні обставин, виявленого у ході судового засідання, подання у 2022 році до органу виконавчої влади документів, засвідчених у 2023 році і встановленні реальної давності виконання такого посвідчення, жодного значення не має ідентичність тексту документу, а факт наявності реквізитів документу, які є об'єктом дослідження не спростовує необхідність встановлення давності їх проставлення. В описовій частині ухвали суд навів обґрунтування відповідачем необхідності встановлення давності посвідчувальних написів шляхом проведення експертного дослідження. Нотаріальне засвідчення копії протоколу №1 через рік після його подання та реєстрації у Волинській ОДА може свідчити про: незаконність зміни правового статусу користувача спірним майном у результаті реєстрації Волинською ОДА статуту релігійної громади в новій редакції на підставі незавірених копій документів, що не відповідали вимогам ст. 14 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»; свідоме та умисне надання суду недостовірної інформації та підроблених доказів набуття позивачем права користування спірним майном; свідоме та умисне введення суду в оману при дослідженні обставин та підстав виникнення права позивача на спірне майно; підробку документів, які подавалися для вчинення адміністративної послуги Волинською ОДА. Після чого, в резолютивній частині суд доходить висновку, що жодна зі сторін не вказала на ознаки підробки засвідчуваних написів копій протоколу, зокрема щодо дати вчинення нотаріальної дії. Цитуючи питання відповідача щодо необхідності встановлення давності і способу, виконання реквізитів документа, при проведенні їх технічної експертизи, суд доходить висновку, що наявність відповідних реквізитів на копіях документу не потребують з'ясування, оскільки жодною зі сторін у справі не оспорюються та не ставиться під сумнів їх достовірність. Відповідач дійсно не оспорював і не ставив під сумнів наявність реквізитів, які просив визначити об'єктом експертного дослідження. Тому, при обґрунтуванні відмови суд свідомо вдався до маніпулювання аргументами адвоката Федчика С.В., повністю ігноруючи позицію відповідача. У клопотанні про призначення експертизи відповідач вказує на відсутність нотаріально завірених 21.07.2023 копій за номерами 2165 та 2166 під час розгляду справи 140/2551/24, тобто протягом 2024 року, що вказує на їх можливу підробку у 2025 році, безпосередньо в процесі розгляду вказаної справи. Крім того, обґрунтовуючи ймовірність і мотиви підробки документів, що підлягають експертизі, відповідач наводить докази прямої зацікавленості посадових осіб Управління, які безпосередньо надали до суду вищевказані копії. Ігноруючи вказані факти, суд встановив, що відповідач не навів достатніх і вагомих аргументів, які б вказували на необхідність проведення технічної експертизи копії документа, оскільки обставини, для з'ясування яких відповідач просить призначити експертизу, є очевидними. Відтак, відмовляючи у проведенні технічної експертизи визначення давності виконання реквізитів, згідно посвідчувального напису, нанесених приватним нотаріусом І. Горбачуком 21.07.2023 на копії Протоколу № 1, зареєстрованої у Волинській ОДА 16.08.2022 (реєстраційний №13376/55/1-22), суд самостійно визнав очевидними і такими, що не підлягають з'ясуванню, як можливість нотаріального засвідчення документу, через рік після його реєстрації в органі виконавчої влади, так і існування у 2024 році нотаріально засвідчених 21.07.2023 копій Протоколу №1 за номерами 2165 та 2166, які були приховані органами влади при витребуванні під час розгляду справи 140/2551/24. Свідома відмова судді Б. Гамули від призначення експертного дослідження при встановленні обставин, що можуть свідчити про: незаконність зміни правового статусу користувача спірним майном в результаті реєстрації Волинською ОДА статуту релігійної громади в новій редакції на підставі незавірених копій документів, що не відповідали вимогам ст. 14 Закону «Про свободу совісті»; свідоме й умисне надання суду недостовірної інформації та підроблених доказів набуття позивачем права користування спірним майном; свідоме та умисне введення суду в оману при дослідженні обставин та підстав виникнення права позивача на спірне майно; підробку документів, які подавалися для вчинення адміністративної послуги Волинською ОДА вказує на наявність прямого чи побічного інтересу у справі і в сукупності всіх вищенаведених фактів викликає реальний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Б. Гамули, який підлягає відводу, на підставі пункту 5 частини 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України.
Посилаючись на викладене, відповідача просить відвести суддю Гамулу Б.С. від розгляду справи за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.
Заява про відвід судді надійшла до суду поза межами судового засідання, тому у відповідності до ч. 7 ст. 40 ЦПК України розглядається судом у порядку письмового провадження.
Проаналізувавши мотиви та обґрунтування поданої заяви, суд вважає її безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає.
Відповідно до пунктів 2 та 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу й підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі, а також є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставою для відводу судді Гамули Б.С. відповідач зазначає відмову в задоволенні його клопотання про призначення технічної експертизи документа у цивільній справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.
Зазначене клопотання заявлялося відповідачем та його представником і після з'ясування думки представника позивача та дослідження матеріалів справи, зокрема копії протоколу №1 загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022, нотаріально засвідченої 21.07.2023 під номером 2166, ухвалою суду, постановленою 12.02.2026 в нарадчій кімнаті, відхилено з тих підстав, що обставини, які намагалася встановити й довести сторона відповідача в судовому засіданні, є очевидними і сторонами не оспорюються. Належне й, на думку суду, достатньо детальне й розгорнуте обґрунтування мотивів прийнятого судом процесуального рішення наведене в тексті ухвали суду від 12.02.2026. Проголосивши ухвалу, суд з'ясував у сторін чи зрозумілі їм зміст та суть постановленої ухвали, а також роз'яснено порядок її апеляційного оскарження.
Таким чином, суд при вирішення клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документа діяв відповідно до вимог статей 259, 260 ЦПК України та постановив судове рішення, що відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Тому немає підстав вважати, що суддя Гамула Б.С. у ході розгляду справи проявив неупередженість або необ'єктивність до однієї за сторін. Про безпідставність та передчасність заявленого відводу свідчить і та обставина, що відповідач не скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали суду про відмову в призначенні судової експертизи, хоча таке право йому було роз'яснено в судовому засіданні.
Таким чином, відповідача, заявивши відвід судді, не надав жодних доказів і відомостей про прояви упередженості головуючого до будь-якої зі сторін у справі. Також не здобуто таких доказів і під час розгляду заяви про відвід.
У відповідності до частин 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Вважаючи заяву представника відповідача про відвід судді необґрунтованою, суд відмовляє в її задоволенні та у відповідності до положень ст. 40 ЦПК України передає заяву про відвід головуючого у справі на розгляд іншому судді, який визначатиметься в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 39, 40 260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі - судді Гамули Бориса Степановича відмовити.
Передати заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі - судді Гамули Бориса Степановича на розгляд іншому судді Камінь-Каширського районного суду, який визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий Б.С. Гамула