Справа № 742/5680/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/115/26
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
23 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника ДУ «Центр пробації» - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 серпня 2025 року щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з середньої освітою, непрацюючої,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання фахівця Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_9 , призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2024 року.
В обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що поведінка засудженої хоча і не була взірцевою та суспільно корисною, однак може свідчити, що профілактичні та соціально-виховні заходи органу пробації можуть бути ефективними стосовно неї та сприяти її соціалізації і виправленню, а тому мета покарання, зокрема виправлення засудженої ОСОБА_9 , а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень наразі досягається без її ізоляції від суспільства.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, постановити нову, якою задовольнити подання Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про направлення звільненої від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_9 для відбування покарання, призначеного вироком. Крім того, враховуючи наявність у засудженої на утриманні сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з ОСОБА_9 винести окрему ухвалу в порядку ст. 378 КПК України щодо встановлення заходів піклування про ОСОБА_10 . Зазначає, що своїми діями, а саме систематичним нез'явленням на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважної на то причини, 24.02.2025 року та 10.03.2025 року та систематичним вчиненням адміністративних правопорушень, тричі протягом року, ОСОБА_9 підтверджує своє небажання стати на шлях виправлення, легковажно відноситься до відбування звільнення з випробуванням, не виконує обов'язки, які встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію» та покладені на неї.
Крім того, 22.10.2025 року на адресу Чернігівського апеляційного суду від фахівця Прилуцького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_7 надійшли доповнення до подання від 02.06.2025 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_9 , в яких вона зазначає, що 08.09.2025 року ОСОБА_9 не з'явилась для реєстрації до органу пробації та станом на 16.10.2025 року не надала підтверджуючі документи щодо поважності неявки на реєстрацію.
04.12.2025 року на адресу Чернігівського апеляційного суду від фахівця Прилуцького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_7 надійшли ще доповнення до подання від 02.06.2025 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_9 , в яких вона зазначає, остання 27.10.2025 не з'явилась для реєстрації, 14.11.2025 року з КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» надійшла інформація, що засуджена з 29.10.2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні, 10.11.2025 року ОСОБА_9 знову не з'явилась до уповноваженого органу з питань пробації, пізніше повідомила, що повністю ще не вилікувалась і перебувала вдома, 24.11.2025 року засуджена знову не з'явилась для реєстрації, пізніше в телефонному режимі повідомила, що погано себе почувала, але підтверджуючого документу не має. Також за цей час ОСОБА_9 ще один раз притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.. 173 КУпАП, що підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.08.2025 року.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора та представника ДУ «Центр пробації) на підтримку вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та особової справи засудженої, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, окрім іншого, про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Згідно ч. 3, 6 ст. 539 КПК України таке клопотання розглядається протягом 10 днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно із правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Системний аналіз положень ст. 539 КПК України дає можливість прийти до висновку, що, з урахуванням вимог кримінального процесуального кодексу України, за результатами розгляду клопотання судом першої інстанції повинно бути прийнято рішення про задоволення або відмову у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Із положень ст. 166 КВК України вбачається, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 грудня 2024 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, за умови виконання обов'язків, визначених ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України до ОСОБА_9 застосовано обмежувальний захід, та покладено обов'язок проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Вирок набрав законної сили 03 січня 2025 року.
13 січня 2025 року вирок суду надійшов на виконання Прилуцькому районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції №85 від 13.01.2025.
13 січня 2025 року ОСОБА_9 поставлена на облік, ознайомлена зі своїми правами та обов'язками, їй роз'яснені порядок та умови відбування покарання з випробуванням, а також наслідки порушення цих умов. Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_9 була зобов'язана з'являтись до Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області другого та четвертого понеділка кожного місяця.
Як убачається із листка реєстрації засудженої ОСОБА_9 , остання, будучи повідомленою про відповідальність за невиконання обов'язків покладених на неї судом, не з'являлася до органу пробації 24.02.2025 та 10.03.2025.
24.02.2025 фахівцем Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_7 складено довідку телефонної розмови, зі змісту якої їй 24.02.2025 о 13:49 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про те, що не може з'явитися на реєстрацію, оскільки погано себе почуває. Після одужання зобов'язалась з'явитися до лікаря та надати довідку.
З пояснень засудженої від 28.02.2025 слідує, що 24.02.2025 вона вдарилась головою та відчувала нудоту і сильний головний біль, до лікаря звернулась в телефонному режимі.
З пояснень ОСОБА_9 від 11.03.2025 слідує, що 10.03.2025 вона не з'явилася для реєстрації до органу пробації без поважних причин, так як забула. З нею було проведено відповідну профілактичну бесіду.
11.03.2025 ОСОБА_9 письмово попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
Довідку про звернення до лікаря 24.02.2025 ОСОБА_9 не надала.
Крім того, упродовж випробувального терміну ОСОБА_9 вчинено декілька адміністративних правопорушень.
Так, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.01.2025 ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Згідно з постановою суду, 20.12.2024 ОСОБА_9 в нічний час перебувала не за місцем проживання та вживала алкогольні напої в той час, як син перебував вдома сам. Також за місцем її проживання відсутнє світло постачання, вдома панує антисанітарія.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.02.2025 ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Згідно з постановою суду, ОСОБА_9 у хилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення нормальних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не контролювала відвідування ним школи, через що останній мав систематичні пропуски занять.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.04.2025 ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Згідно з постановою суду, ОСОБА_9 18.02.2025 в стані алкогольного сп'яніння перебувала у сусідки, в той час як її малолітній син ОСОБА_10 був без нагляду, бродяжничав. Житлові умови в квартирі незадовільні. Крім того, 08.03.2025 близько 17 год ОСОБА_9 за місцем свого проживання в присутності сина розпивала алкогольні напої зі своїм співмешканцем ОСОБА_11
02.06.2025 органом пробації подано до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
В доповненнях до подання фахівцем Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області зазначено, що 08.09.2025 року ОСОБА_9 знову не з'явилась для реєстрації, 15.09.2025 року надавши пояснення, що погано себе почувала та обіцяла надати підтверджуючі документи на наступну реєстрацію. 22.09.2025, 16.10.2025 під час явки для реєстрації довідку про поважність неявки не надала. Згідно повідомлення з КНП «Ладанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ладанської селищної ради від 22.09.2025 року, ОСОБА_9 08.09.2025 року за медичною допомогою не зверталась.
Ще в одних доповненнях зазначено, що ОСОБА_9 27.10.2025 не з'явилась для реєстрації, 14.11.2025 року з КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» надійшла інформація, що засуджена з 29.10.2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні, а сама засуджена пояснила, що вже 27.10.2025 року погано себе почувала, але до лікаря звернулась тільки 29.10.2025, 10.11.2025 року ОСОБА_9 знову не з'явилась до уповноваженого органу з питань пробації, пізніше повідомила, що повністю ще не вилікувалась і перебувала вдома, 24.11.2025 року засуджена знову не з'явилась для реєстрації, пізніше в телефонному режимі повідомила, що погано себе почувала, але підтверджуючого документу не має. Також за цей час ОСОБА_12 ще один раз притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.. 173 КУпАП, що підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.08.2025 року.
В клопотанні про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання органом пробації наведено обґрунтування, що засуджена ОСОБА_9 ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків в частині періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та притягнення її до адміністративної відповідальності. З дня ознайомлення з правами та обов'язками на період звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_9 періодично не з'являється на реєстрацію до Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області в установлені дні та була притягнута до адміністративної відповідальності, хоча була попереджена про відповідальність за невиконання вироку суду, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення та довести своє перевиховання.
Відмовляючи у задоволенні подання про скасування звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання місцевий суд мотивував своє рішення тим, що наведені в поданні обставини не дають можливості зробити однозначний висновок про умисне невиконання засудженою без поважних причин покладених на неї обов'язків і свідчать лише про легковажне відношення до покладеного судом обов'язку - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України три неявки без поважних причин - це мінімальний поріг для визнання неявок систематичними в розумінні кримінально-виконавчого законодавства.
З матеріалів подання та доповнень до нього вбачається, що засудженою ОСОБА_9 вчинено три неявки на реєстрацію до органу пробації без поважних причин - 24.02.2025, 10.03.2025, 08.09.2025, остання з яких, через великий проміжок часу від попередніх, що не має ознак систематичності в контексті ст. 166 КВК України.
Що стосується неявок ОСОБА_9 на реєстрацію до органу пробації 27.10.2025, 10.11.2025, 24.11.2025, то відповідно до інформації, яка надійшла з КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» ОСОБА_9 знаходилась на стаціонарному лікування в об'єднаному відділенні хірургічного профілю з ліжками для реабілітації з 29.10.2025 року по теперішній час 931.10.2025 року), а зі слів засудженої ознаки хвороби з'явилися в неї вже 27.10.2026, а після виписки з лікарні нею були пропущені дні явки на реєстрації, так як вона себе ще погано почувала. Також з КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» надійшла інформації, що ОСОБА_9 знову знаходиться на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні з 07.01.2026 року по теперішній час (14.01.2026 року). В судовому засіданні апеляційного суду фахівець Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області зазначила, що на даний час ОСОБА_9 вже виписана з лікарні, проте має незадовільний стан здоров'я.
А тому колегія суддів, вважає, що зазначені дні явки на реєстрацію до органу пробації були пропущені ОСОБА_9 з поважних причин.
Що стосується посилання прокурора в своїй апеляційній скарзі на притягнення засудженої ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 166 КВК України систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Протягом іспитового строку ОСОБА_9 дійсно притягувалась до адміністративної відповідальності 29.01.2025, 20.02.2025 та 21.04.2025 за ч. 2 ст. 184 КУпАП та 28.08.2025 року за ст. 173 КупАП, проте з наведеного слідує, що засуджена за період перебування на обліку в органі з питань пробації притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення дрібних правопорушень, які не спричинили шкідливих наслідків.
А адміністративне правопорушення за яке ОСОБА_9 притягнута до адміністративної відповідальності 29.01.2025, вчинене останньою 23.12.2024, тобто до набрання вироком законної сили і до постановлення її на облік в органі пробації, а тому, в даному випадку, не може бути взяте до уваги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені у клопотанні органу пробації факти притягнення засудженої до адміністративної відповідальності, з урахуванням наданих нею пояснень, не можуть свідчити про її небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Колегія суддів вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженої, вчинені нею саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за її поведінкою, що в даному випадку прокурором та представником органом пробації не доведено.
Апеляційний суд зазначає, що наведені у клопотанні органу пробації факти неявки засудженої ОСОБА_9 для реєстрації не носять регулярний характер та з урахуванням наданих нею пояснень, не можуть свідчити про її небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання. А вчинення протягом року трьох адміністративних правопорушень є мінімальний порогом для визнання систематичними в розумінні ст. 166 КВК України.
Слід звернути увагу, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_9 є подібними до наведених у клопотанні органу пробації, які були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою колегія суддів погоджується.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що твердження прокурора щодо наявності підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_9 та направлення її для відбування призначеного судом покарання є необґрунтованими, оскільки доводи викладені ним в апеляційній скарзі не можуть свідчити про її небажання стати на шлях виправлення, що є обов'язковою умовою застосування ч.2 ст.78 КК України.
З матеріалів особової справи на ОСОБА_9 вбачається, що згідно таблиці визначення рівня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та криміногенних потреб правопорушника - сума балів становить 42, що є середнім рівнем такого ризику (при тому, що шкала ризиків становить: від 0 до 37 балів - низький, від 38 до 86 балів - середній, тобто рівень ризику засудженої ближчий до граничної межі низького) ОСОБА_9 протягом даного часу іспитового строку до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з сусідами в конфліктні ситуації не вступала, самостійно звернулась до ПП «Медичний центр Надії Бурмаки» для лікування від алкогольної залежності, на підтвердження чого надала медичну картку амбулаторного хворого, влаштувалась на неофіційну роботу, щоб працею заробляти кошти на життя та вживати заходів до поліпшення житлових умов. Також прагне поліпшити стосунки зі своїм сином.
Із засудженою постійно проводяться профілактичні бесіди органом пробації здійснюються як наглядові заходи стосовно останньої, так і соціально - виховні, проведено тренінгові заняття на тему «Управління своїми емоціями та гнівом» від 11.03.2025 та від 12.05.2025, заняття про зміну про кримінального мислення від 14.04.2025, складено 3 довідки патріотичного виховання (до Дня Державного Герба України, Дня пам'яті про Чорнобильську катастрофу, до дня вишиванки).
Таким чином, органом пробації вживаються заходи морально-психологічного впливу на особу засудженої, спрямовані на її виправлення та повернення до нормального суспільного життя, недопущення скоєння нею нових правопорушень та зменшення навантаження на пенітенціарну систему.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять переконливих мотивів чи обставин, які б підтверджували необхідність ізоляції ОСОБА_9 від суспільства, та вказували б на небажання останньої стати на шлях виправлення, яка протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення не вчинила, а також, враховуючи вид та незначність вчинених порушень, її молодий вік та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Враховуючи, що судом не було допущено порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді клопотання органу пробації, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законної, обґрунтованої ухвали суду першої інстанції, а відповідно, і для задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні подання фахівця Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_9 призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4