154/752/26
1-кс/154/188/26
23 лютого 2026 року. м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі заяву судді Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_3 про самовідвід,
20 лютого 2026 року від судді ОСОБА_3 надійшла заява про самовідвід у справі за клопотанням слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000067 від 09.02.2026 року відносно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
В обґрунтування своїх вимог суддя ОСОБА_3 зазначила, що у своєму клопотанні слідча просить надати доступ до документів, які містяться в адміністративних справах відносно ОСОБА_5 та які знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.12.2025 року постановою судді ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік, тому вважає за необхідне заявити самовідвід у кримінальному провадженні №154/4340/22.
Суддя ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд заяви без її участі.
Дослідивши матеріали, вважаю заяву про самовідвід обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З заяви про самовідвід вбачається, у провадження слідчого судді ОСОБА_3 надійшло клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000067 від 09.02.2026 року відносно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. У своєму клопотанні слідча просить надати доступ до документів, які містяться в адміністративних справах відносно ОСОБА_5 та які знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З постанови судді ОСОБА_3 від 22.12.2025 року у справі № 154/4653/25, провадження № 3/154/2289/25 вбачається, що ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік
Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п.1).
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67).
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальти) п.98).
Згідно п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно дост.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК Українита ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що відвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 та об'єктивного розгляду даної справи, самовідвід є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Суддя, враховуючи обставини викладені суддею ОСОБА_3 у заяві про самовідвід, з метою недопущення порушення норм процесуального законодавства, з метою усунення сумнівів у неупередженості судді, вважає необхідним заяву про самовідвід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80-81 КПК України,
Заяву про самовідвід судді Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_6 у розгляді клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про тимчасовий доступ до речей і документів (154/752/26; 1-кс/154/186/26) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000067 від 09.02.2026 року відносно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7