19 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/956/24
Провадження № 11-кп/820/171/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
представника органу пробації - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали провадження за апеляційними скаргами заступника начальника Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області та прокурора на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області про вирішення питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку на 3 роки.
Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що в діях ОСОБА_8 відсутні систематичність порушення громадського порядку та нехтування попередженням органів внутрішніх справ про неприпустимість подібної поведінки. Сам факт невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, не може бути вагомою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, прокурор та заступник начальника Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області подали апеляційні скарги.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Заступник начальника Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області також просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_8 .
Посилаються на те, що висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_8 систематичних порушень громадського порядку не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки останній тричі притягувався за вчинення адміністративних правопорушень в сфері громадського порядку.
Суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання органу з питань пробації про повернення подання на доопрацювання у зв'язку із притягненням ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення нових правопорушень, які посягають на громадських порядок.
Поза увагою суду залишилося й те, що на розгляді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду перебуває протокол серії ГП № 112953 від 19 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, яке посягає на громадський порядок.
Разом з тим, прокурор у своїй апеляційній скарзі зазначає, що відмовляючи у задоволенні подання органу з питання пробації, місцевий суд не врахував зміни, внесені до ст. 166 КВК України Законом України № 3342-ІХ від 23 серпня 2023 року, та послався на попередню редакцію вказаної статті.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурорів, представника уповноваженого органу з питань пробації на підтримку поданих апеляційних скарг з посиланням на зазначені у них доводи, думку засудженого ОСОБА_8 та його захисника, адвоката ОСОБА_9 про законність оскаржуваної ухвали, перевіривши матеріали провадження та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведених вимог суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі зі встановленням іспитового строку на 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
03 грудня 2025 року заступник начальника Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області звернувся до суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовляючи у задоволенні подання, місцевий суд своє рішення мотивував тим, що в діях ОСОБА_8 не вбачається систематичності порушення громадського порядку та нехтування попередженням органів внутрішніх справ про неприпустимість подібної поведінки. Сам факт невиконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, не може бути вагомою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої підстанції, з наступних підстав.
Так, згідно п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання призначеного вироком.
Частиною 2 статті 78 КК України визначено, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, підставами звернення до суду з поданням про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду, є в тому числі систематичне вчинення правопорушень (трьох і більше), що посягають на громадський порядок, потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи та подання, за час перебування на обліку в Кам'янець-Подільському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області засуджений ОСОБА_8 нових кримінальних правопорушень не вчиняв, систематичного невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених ст. 76 КК України, не допускав.
Разом з тим, під час іспитового строку засуджений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Зокрема, 02 вересня 2025 року постановою серії ЕНА № 5626288 ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП (а.м.о.с. 104).
Однак, вказане правопорушення не посягає на громадський порядок, його об'єктом є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху.
А тому, вищевказану постанову апеляційний суд до уваги не бере.
Окрім цього, постановою серії ЕГА № 1718075 від 18 березня 2025 року ОСОБА_8 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а саме за здійснення в стані алкогольного сп'яніння завідомо неправдивого виклику поліції (а.м.о.с. 68).
Постановою серії ЕГА № 1862701 від 02 вересня 2025 року ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за перебування в громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, яке виражалось у розхитуванні при ходьбі, неохайному брудному одязі із неприємним запахом, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП (а.м.о.с. 103).
05 вересня 2025 року постановою серії ЕГА № 1865139 від ОСОБА_8 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 1751 КУпАП, а саме за куріння сигарет у місці забороненому законом (а.м.о.с. 105).
Надаючи оцінку вищенаведеним постановам, колегія суддів виходить з того, що хоча ОСОБА_8 , дійсно, вчинив три правопорушення, що посягають на громадський порядок, однак такі не заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом інтересам, не спричинили тяжких наслідків та не супроводжувалися агресивною чи насильницькою поведінкою.
Вчинення засудженим вказаних правопорушень не свідчить про сформовану у нього стійку антисоціальну спрямованість чи про його небажання стати на шлях виправлення. Матеріали провадження не містять даних, які б указували на системне ігнорування ним вимог закону або на формування сталої протиправної поведінки.
Водночас вчинення адміністративних правопорушень протягом короткого проміжку часу не свідчить про систематичність, оскільки в діях ОСОБА_8 відсутні ознаки стійкої протиправної поведінки.
Зокрема, з 22 березня 2024 року (дата взяття на облік органу з питань пробації) до 18 березня 2025 року ОСОБА_8 не притягувався до адміністративної відповідальності, що підтверджується даними інформаційних повідомлень, наявних в особовій справі останнього.
В подальшому 18 березня 2025 року ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неправдивий виклик поліції.
Після цього, 06 травня 2025 року засуджений надав органу з питань пробації письмові пояснення, у яких виклав обставини скоєного ним правопорушення та повідомив, що щиро розкаюється у вчиненому (а.м.о.с. 69).
Адміністративні ж правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 178 КУпАП, ч. 1 ст. 1751 КУпАП, ОСОБА_8 вчинив в один час та день, а саме 28 серпня 2025 року о 15 год 00 хв. Тобто, вказані правопорушення носять епізодичний характер та зумовлені однією фактичною ситуацією.
Разом з тим, між правопорушеннями, вчиненими 18 березня 2025 року та 28 серпня 2025 року, відсутні регулярність та послідовність, що свідчило б про сталість неправомірної поведінки ОСОБА_8 .
А тому, колегія суддів вважає, що хоча ОСОБА_8 формально вчинив три адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок, однак їх часові межі, характер та обставини вчинення не дають підстав для висновку про систематичність у змістовному розумінні цього поняття. Вказані проступки не утворюють ознак стійкої протиправної поведінки та не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
За таких обставин місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_11 для відбування призначеного судом покарання. Тому доводи апелянтів в цій частині є безпідставними.
Що ж стосується того, що суд першої інстанції не задовольнив клопотання про повернення подання на доопрацювання, то колегія суддів вважає, що вказане жодним чином не позбавляє орган з питань пробації можливості повторно звернутись до суду із відповідним поданням, оскільки суд приймаючи рішення не надав оцінки доказам, на які останній посилався, мотивуючи необхідність направлення його на доопрацювання.
Посилання апелянтів на те, що суд не врахував перебування на розгляді ще одного протоколу про вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення проти громадського порядку є безпідставними, оскільки сам факт перебування такого протоколу на розгляді суду не підтверджує вчинення правопорушення та не є належною і достатньою підставою для задоволення подання.
Твердження прокурора про те, що суддя в своїй ухвалі послався на попередню редакцію ст. 166 КВК України, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вказане жодним чином не вплинуло на законність та обґрунтованість ухваленого рішення. Висновки суду про необхідність відмови у задоволенні подання органу з питань пробації відповідають редакції ст. 166 КВК України, чинній на момент розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що як під час розгляду у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду не були встановлені обставини, що свідчили б про систематичне вчинення ОСОБА_8 адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та стали б підставою для скасування звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року через його небажання стати на шлях виправлення.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2025 року про відмову у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційні скарги заступника начальника Кам'янець-Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області та прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3