Постанова
іменем України
справа № 650/1816/25
провадження №22-ц/819/77/26
19 лютого 2026 року м.Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Радченко С.В.,
секретар судового засідання: Олійник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Сікори О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди,
встановив:
Зміст позовних вимог
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:031:0015 площею 9,6721 га, що розташована на території Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
08 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» був укладений договір оренди землі №652060004000616, за умовами якого позивач передав товариству в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Згідно договору від 19 січня 2014 року ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
Додатковою угодою №900191 від 28 грудня 2017 до договору оренди землі, укладеною між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», погоджено збільшений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 292 542,16 грн. та визначений розмір орендної плати на рівні 6,65% від нормативної грошової оцінки землі, за рік оренди. Строк дії договору подовжено до 31 грудня 2026року. Пунктом 4.5 угоди погоджено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 58 362,30 грн.
17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС».
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність зі сторони відповідачів дій щодо виконання умов договору оренди землі, що свідчить про істотне порушення умов оренди, позивач просила:
- розірвати договір оренди землі від 08 серпня 2010 року №65206000400061, укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28 грудня 2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30980528 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6520683600:02:031:0015; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено розірвати договір оренди землі від 08 серпня 2010 року №652060004000616, укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28 грудня 2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30980528 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683700:02:031:0015.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі, що проявилося у систематичній несплаті орендної плати за 2022 -2024 роки, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
Суд критично оцінив посилання відповідача на можливе потенційне забруднення орендованої земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, за відсутності належних та допустимих доказів щодо проведення обстеження ділянки та виявлення вибухонебезпечних предметів, які б унеможливлювали використання землі за цільовим призначенням. За наведених обставин суд вважав, що відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довів невиконання ним договірних зобов'язань щодо виплати орендної плати з причин, які не залежали від його волі та були наслідком настання форс-мажорних обставин, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення орендаря від виконання договірних зобов'язань за 2023-2024 роки. Водночас суд визнав, що у 2022 році передана в оренду земельна ділянка перебувала на тимчасово окупованій території Херсонської області, через що орендар об'єктивно не міг нею користуватися.
Суд зазначив, що загальне посилання товариства на запроваджений в Україні воєнний стан та лист Торгово-промислової палати України № 2924/02.1-7.1 від 28 лютого 2022 року про визнання військової агресії рф проти України, не можна вважати обставинами непереборної сили, що звільняє товариство від обов'язку виконання зобов'язань по нарахуванню та виплаті орендної плати за 2023, 2024роки, за відсутності підтвердження факту, що орендар опинився в ситуації неможливості виконання зобов'язань протягом означеного періоду внаслідок військової агресії.
Суд врахував також пасивну позицію відповідачів, які до обробітку ділянки не приступили та не пропонують шляхів позасудового врегулювання спору, що фактично позбавляє власника можливості користуватися землею.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 12 грудня 2025 року, ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначив, що між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існують правовідносини з оренди землі сільськогосподарського призначення. Товариство визнає несплату орендної плати на користь позивача протягом 2022-2024років, яка сталася у зв'язку з неможливістю використання земельної ділянки через її перебування в 2022році в межах тимчасово окупованої рф території, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами.
Суд безпідставно не прийняв до уваги лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія рф проти України, а також той факт, що територія, в межах якої розташована земельна ділянка позивача, була віднесена до територій, що перебували у тимчасовій окупації у період 2022 року, і територією, на якій можливим є ведення бойових дій.
Суд необґрунтовано залишив поза увагою Закон України від 11 квітня 2023 року №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року та яким внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині того, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
За даними Інтерактивної карти Державної служби надзвичайних ситуацій, створеної на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 року №740, територія Новорайської територіальної громади віднесена до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.
Скаржник виснував, що у зв'язку з імовірним забрудненням земельної ділянки позивача вибухонебезпечними предметами орендар був позбавлений можливості використовувати її за цільовим призначенням, проводити посівну та збиральну кампанії у 2023-2024 роках, а відтак в силу частини шостої статті 762 ЦК України має бути звільненим від сплати орендної плати, що унеможливлює розірвання договору оренди землі.
Крім того, товариство, як на підставу скасування постановленого у справі судового рішення, послалося на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, зокрема, залишення поза увагою суду факту відчуження ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" права оренди земельної ділянки, що фактично означає заміну сторони орендаря в договорі оренди землі, а тому, на думку скаржника, належним відповідачем у справі є ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", як таке що прийняло всі права та обов'язки орендаря в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Правова позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін та рекомендованим листом з повідомленням про відсутність ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» за адресою місцезнаходження (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ХС №027071 від 25 грудня 2001 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:031:0015 площею 9,6721 га, яка розташована на території Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с.23).
08 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач передала товариству в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на п'ять років до 30 листопада 2016року з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою (а.с.12 -13)
Згідно договору про заміну сторони у договорі оренди від 19 січня 2014 року, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:031:0015 новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Строк дії договору оренди землі визначений до 31 грудня 2020року (а.с.14).
Додатковою угодою №900191 від 28 грудня 2017 року до договору оренди землі, укладеною між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», погоджено збільшений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 292 542,16 грн. та розмір орендної плати на рівні 6,65% від нормативної грошової оцінки землі. Строк дії договорів подовжено до 31 грудня 2026року. Пунктом 4.5 угоди визначено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року (а.с.15-20).
Належна ОСОБА_1 земельна ділянка розташована на території Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.
Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 58 362,30 грн.
Лист - довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 березня 2025 року №01-12/635/25 свідчить, що станом на 17 березня 2025року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», товариством не використовуються, тобто обробіток землі не здійснюється. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства.
Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади.
Повідомлено, що деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування, допомагаючи їм у різний спосіб. Деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок, так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування. Такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (а.с.27).
Також встановлено, що сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин щодо виконання зобов'язань за договором оренди землі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не отримувався. Повідомлень орендодавцю про неможливість використання земельної ділянки або про настання обставин непереборної сили відповідачем не надсилалося.
Договором №1704/25-24 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди належної позивачу земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (а.с.75-76).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договорами термін до 31 грудня поточного року або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання орендарем договірних зобов'язань.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.
Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
За положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
В пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали товариству виконати передбачений договорами обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією військами рф, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в 2022 році, та як наслідок здійснити виплату орендної плати за 2022рік.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які відповідач не відповідає, що унеможливлює розірвання договорів оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки належної позивачу через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендованих земельних ділянок протягом 2023, 2024 років, за які товариство не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.
Передана в оренду земельна ділянка розташована на території Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, тобто бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.
В ході розгляду справи представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечував наявність у товариства можливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням у 2023,2024роках, пославшись на наявність обставин непереборної сили, пов'язаних із запровадженням в країні воєнного стану, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги зазначені твердження відповідача. Так, частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2021 у справі №910/9258/20, від 14 червня 2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.
З огляду на викладене, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 не можна вважати сертифікатом для ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Посилання скаржника про надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024років податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо орендованих земельних ділянок не свідчать про об'єктивну неможливість товариства використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням протягом 2023-2024 роках та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язку зі сплати орендної плати.
Вирішуючи справу слід врахувати, що чинне законодавство не покладає обов'язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб'єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель. Однак товариством відповідні заходи не здійснювалися, що відповідачем не спростовано. Проте з наявних у справі доказів встановлено, що на території громади інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже здійснили обстеження та досягли розмінування орендованих земельних ділянок, і ці землі в 2023-2024роках використовувалися в сільськогосподарських цілях.
Сам факт введення на території України воєнного стану не підтверджує об'єктивної неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а невиконання зобов'язань орендарем в 2023, 2024р. не може бути виправдане обставинами непереборної сили. Відтак посилання на обставини непереборної сили протягом означеного періоду є безпідставним, оскільки відповідач не довів, що ним вчинялися всі необхідні та можливі дії задля належного виконання умов договору оренди.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на Інтерактивну карту ДСНС щодо виявлення або ймовірного знаходження вибухонебезпечних предметів на землях Новорайської селищної територіальної громади, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.
Також слід залишити поза увагою й посилання скаржника на неврахування судом положень Закону України від 11 квітня 2023 року №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно". При цьому апеляційний суд виходить з того, що вказані положення стосуються земельних ділянок державної та комунальної власності і жодним чином не регулюють правовідносини, що є предметом цієї справи.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявність беззаперечних обставин, які б унеможливлювали використання орендарем земельної ділянки позивача протягом 2023-2024років, та як наслідок звільняли товариство від обов'язку виконання зобов'язань за договорами оренди землі. Систематичне невиконання орендарем умов договору оренди землі є підставою для дострокового розірвання цього договору, а відтак висновок суду про задоволення позовних вимог слід визнати законним та обґрунтованим.
Що стосується доводів товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з підстав відчуження права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором від 17 квітня 2025 року, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене. Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов'язків щодо користування землею.
З матеріалів справи встановлено, що договір про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, укладений між ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» 17 квітня 2025 року, тобто тоді як спірні правовідносини виникли у період з 2022 по 2024 роки, коли орендарем відповідної земельної ділянки було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Таким чином, обставина укладення між відповідачами договору відчуження права оренди в 2025році строком на один рік (пункт 5.1 договору) не впливає на вирішення спору щодо розірвання договору оренди землі з підстав неналежного виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» договірних зобов'язань протягом 2023-2024років.
За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2025 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв'язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 24 лютого 2026 року.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
С.В. Радченко