Справа № 607/8420/25Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/10/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
20 лютого 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Фльорків Олександр Володимирович, про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №607/8420/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Фльорків Олександр Володимирович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2025 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЛАЙН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Фльорків Олександр Володимирович, задоволено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2025 року, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЛАЙН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1901/0808/71-224 від 27.08.2008, у розмірі 110 041,08 грн відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЛАЙН» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за суд апеляційної інстанції в розмірі 3663,60 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
12.02.2026, через систему «Електронний суд» до Тернопільського апеляційного суду представник відповідача - адвокат Фльорків О.В. подав заяву, про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу за розгляд даної цивільної справи в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування доводів заяви, зазначає, що як вбачається із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2025 року, відповідач окремо просив апеляційний суд змінити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом в суді першої інстанції, та здійснити розподіл судових витрат, понесених в зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому, вказує, що опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених відповідачем витрат в розмірі 10 000,00 грн, необхідних для надання правничої допомоги в суді першої інстанції, відображено в договорі про надання правничої (правової) допомоги від 14.05.2025, Додатку № 1 від 14.05.2025 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.05.2025, Акті № 1 від 11.08.2025 обсягу наданої правничої (правової) допомоги до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2025, копії яких разом із копією квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 73863203 від 12.08.2025 подавалися до суду першої інстанції та приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами заяви про ухвалення додаткового рішення в її межах, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткової постанови слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат по виконаній роботі, тоді у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2026 через систему «Електронний суд» до Тернопільського апеляційного суду представник відповідача - адвокат Фльорків О.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу за розгляд даної цивільної справи в суді першої інстанції в розмірі 10000 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи в суді першої інстанції, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Фльорківим О.В. надано: ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1105782 від 21.05.2025, копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.05.2025, укладеного між Рамазановим А.В. та адвокатським об'єднанням “СИЛА ПРАВА», Додаток №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.05.2025, згідно якого вбачається, що за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 1000 грн, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 73863203 від 12.08.2025 (а.с115-120).
Зі змісту п. 4.5 Договору правничої (правової) допомоги від 14.05.2025 встановлено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін (сторонами). В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням “СИЛА ПРАВА» правової допомоги та її вартість.
Разом з тим, як вбачається з клопотання представника Фльорківа О.В. про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не надано суду Акту № 1 від 11.08.2025 обсягу наданої правничої (правової) допомоги до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2025 виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі, на який посилається представник позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що інформація, яка міститься в договорі про надання правової допомоги, не може вважатись тим детальним описом обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку - детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, представником відповідач - адвокатом Фльорківим О.В. не надано суду доказів щодо обсягу наданої правничої допомоги і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, зокрема акту приймання-передачі наданих послуг. Сам по собі договір про надання правничої допомоги та ордер вказують лише на право адвоката представляти інтереси , однак жодним чином не підтверджуються факту надання послуг з правничої допомоги.
Відтак, оскільки сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв'язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі та обсяг наданих послуг і виконаних робіт, тобто фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, то колегія суддів приходить до висновку, що підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 270, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Фльорків Олександр Володимирович про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча: Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома