Справа № 601/203/22Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П.
Провадження № 22-ц/817/171/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
24 лютого 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М. у цивільній справі № 601/203/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Кременецького нотаріального округу Тернопільської області Михайлова Галина Василівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У проваджені Тернопільського апеляційного суду перебуває цивільна справа № 601/203/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2025 року, постановлену суддею Клим Т.П., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватний нотаріус Кременецького нотаріального округу Тернопільської області Михайлова Галина Василівна про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2025 року визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) - Храпак Н.М.
24 лютого 2026 року ОСОБА_1. подала до Тернопільського апеляційного суду заяву про відвід судді Храпак Н.М., яка обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання її представника ОСОБА_3 про ознайомлення із матеріалами справи, суддя своїми діями проявляє зацікавленість упередженому розгляду справи та порушує її законні права на додержання права на справедливий суд.
Заслухавши доповідь судді, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М., з огляду на таке.
Згідно зі статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
З положень частини 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частина 7 пункт 1 статті 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право учасника справи на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Так, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід судді заявлено на підставі п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме наявність обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Однак, вищевказані обставини не можуть слугувати підставою для відводу судді Храпак Н.М. у даній цивільній справі, оскільки сумніви заявниці, щодо неупередженості та необ'єктивності, при розгляді даної справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є її суб'єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу судді.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки визначені в частині другій статті 60 ЦПК України відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 19 ЦПК України малозначні справи розглядаються в спрощеному позовному провадженні.
Отже, законом визначена категорія справ, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, в яких представництво може здійснюватися особою, яка діє за довіреністю.
Інші категорії справ не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, та представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.
Як вбачається із змісту даної справи вона не належить до малозначних справ та представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не надано до суду документів на підтвердження його повноважень як адвоката, а тому йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оскільки, наведені заявницею обставини стосуються її незгоди із процесуальним рішенням судді, тому не можуть бути підставами для відводу судді у розумінні п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України і не вказують на наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Аналіз матеріалів справи показує, що заява про відвід судді не містить жодної об'єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення судді та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо заінтересованості судді. Жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість судді заява не містить.
Таким чином, оскільки заявницею не були наведені об'єктивні причини щодо наявності обставин, які б викликали сумніви щодо неупередженості або об'єктивності судді, апеляційний суд відмовляє в задоволені заяви про відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 39,40 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів