24 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6064/25 пров. № А/857/46613/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 300/6064/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ
розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїМикитюк Р.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначено
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У серпні 2025 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - третя особа) у якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.08.2025 № 092950002778;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2025, зарахувавши до загального стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.03.2021 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (на сьогодні КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області») в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 300/6064/25 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.08.2025 № 092950002778 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.03.2021 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (тепер КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області») в подвійному розмірі, згідно з статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стаж роботи зараховується в ординарному розмірі. Зважаючи на те, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнятий у часі пізніше, то застосуванню підлягають норми цього Закону, а не Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також відповідач зауважує, що призначення пенсії входить до дискреційних повноважень відповідача.
Позивачка своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження вручених рекомендованих поштових відправлень.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові норми статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають зарахування стажу роботи на певних посадах у подвійному розмірі продовжують діяти на момент спірних правовідносин, а тому підлягають застосуванню, як такі, що покращують становище позивачки.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком.
12.08.2025 позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, в якій просила дорахувати до її страхового стажу період роботи у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (на сьогодні - КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області») з 01.01.2004 по 31.03.2021 в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», долучивши до заяви довідку КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області» від 07.08.2025 № 1267/01-19 про підтвердження факту роботи позивачки з 09.10.1989 по 31.03.2021 на посадах, робота на яких, згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується в подвійному розмірі (особам, які працювали в інфекційних закладах охорони здоров'я).
Заява позивачки, за принципом екстериторіальності передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії відповідач 19.08.2025 прийняв рішення № 092950002778 про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки спірні періоди роботи позивачки у інфекційних закладах охорони здоров'я, вказані в довідці від 07.08.2025 № 1267/01-19, попередньо враховані до стажу роботи позивачки при призначенні пенсії.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Предметом цієї справи є правомірність зарахування періоду роботи позивачки з 01.01.2004 по 31.03.2021 в інфекційному закладі охорони здоров'я до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ та перерахунку пенсії.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом № 1788-ХІІ.
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання визначає, що положення Закону № 1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Апеляційний суд, на підставі записів у трудовій книжці, встановив, що позивачка з 09.10.1989 по 31.03.2021 працювала на посаді молодшої медичної сестри палатної у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (на сьогодні - КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області»).
За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV період роботи у інфекційних закладах охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
У постановах від 11 лютого 2025 року у справі № 420/8637/24, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, Верховний Суд дійшов висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів у перелічених в цій статті закладах охорони здоров'я після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV.
Зважаючи на наведені норми права та висновки Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 31.03.2021 у КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (на сьогодні - КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області») на посаді молодшої медсестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зважаючи на те, що позивачка у період з 01.01.2004 по 31.03.2021 працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я, суд першої інстанції дійшов правильного висновку визнавши протиправним рішення відповідача про відмову у зарахуванні позивачці спірного періоду роботи до стажу роботи у подвійному розмірі та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивачки 01.01.2004 по 31.03.2021 до стажу роботи у подвійному розмірі.
Разом з тим, у відповідача у спірних правовідносинах відсутні дискреційні повноваження, оскільки, відповідач має лише один правомірний варіант поведінки, а саме провести перерахунок пенсії, враховуючи стаж роботи за визначений вище період у подвійному розмірі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення, в цій частині, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 300/6064/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос