Справа №766/265/26
н/п 3/766/1010/26
23.02.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., за участю секретаря Натальної А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з 2 сектору 5 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки Служба Безпеки України про адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кірове Білозерського району Херсонської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , заступника начальника вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №17/7/5-100 від 15.01.2026 ОСОБА_1 , будучи заступником начальника вузла зв'язку НОМЕР_2 Херсонського полку Національної гвардії України, військова частина НОМЕР_1 , маючи оформлений допуск до державної таємниці (форма 3) та будучи секретоносієм, діючи з грубою службовою необережністю, не забезпечила дотримання встановленого порядку охорони державної таємниці та режимно-секретної роботи, внаслідок чого створила умови та передумови для можливого витоку відомостей службового та військового характеру, в повному обсязі не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечила належний контроль охорони державної таємниці, у тому числі під час проведення перевірок дотримання порядку зберігання та відпрацювання службових документів, що створило реальні передмови до витоку службової інформації, за наступних обставин.
09.01.2026 у ході перевірки дотримання вимог охорони державної таємниці та режимно-секретної роботи встановлено, що на особистому мобільному телефоні ОСОБА_1 були виявлені електронні документи, передані через месенджер WhatsApp, які зберігались у відкритому доступі, без застосування будь-яких засобів криптографічного або технічного захисту, без обмеження доступу та без обліку в режимно-секретному органі.
Зазначені матеріали за своїм змістом повністю розкривають структуру особового підрозділу полку та містять чутливі персональні і службові дані, а саме: 1. повні установчі дані військовослужбовців 34-го Херсонського полку НГУ; 2. посади та функціональні обов'язки військовослужбовців; 3. номери мобільних телефонів; 4. місця проживання; 5. відомості про участь військовослужбовців у підрозділах та виконанні службових завдань; 6. інші дані службового і військового характеру, що у сукупності дозволяють ідентифікувати особовий склад, його структуру, підпорядкованість та потенційні вразливості.
Отримання та зберігання цих відомостей здійснювалось ОСОБА_1 поза встановленими службовими каналами зв'язку, без дозволу режимно-секретного органу, без належного контролю та всупереч обов'язку секретоносія забезпечувати збереження відомостей з обмеженим доступом та недопущення передумов витоку інформації.
Таким чином ОСОБА_1 не вжила заходів щодо припинення порушень, не повідомила режимно-секретний орган про отримання таких матеріалів, допустила порушення встановлених режимних вимог щодо зберігання і захисту відомостей з обмеженим доступом. Вказаними діями вона спричинила створення реальної загрози витоку інформації у сфері оборони та безпеки держави. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 42, 116, 439 («невжиття ним заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці»), п. 442 (зміна складу основних та допоміжних технічних засобів і атестованих об'єктів інформаційної діяльності (зокрема, шляхом внесення до режимних приміщень технічних засобів, радіоелектронних пристроїв, мобільних терміналів тощо, використання флеш-носіїв та інших електронних пристроїв, що не пройшли спеціальних досліджень у складі об'єкта (автоматизованих систем) для обробки секретної інформації), Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 та вимоги Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Дії ОСОБА_1 особою уповноваженою на складання протоколу кваліфіковано за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, як порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 заперечила проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. На питання суду пояснила, що інформація виявлена у неї в телефоні в першу чергу стосувалась проведення інвентаризації майна, а саме: його залишків, хоча і містила анкетні дані військовослужбовців. Крім того зазначеній інформації жодного грифу секретності присвоєно не було, а отримана вона була нею ще наприкінці листопада 2025 року.
Так вина ОСОБА_1 згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №17/7/5-100 від 15.01.2026, який містить виклад обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- функціональними обов'язками заступника начальника вузла зв'язку (інженера) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, затвердженими начальником зв'язку групи зв'язку штабу 21.11.2025, що містять підпис ОСОБА_1 від 21.11.2025 про ознайомлення. Так відповідно до змісту функціональних обов'язків на заступника начальника вузла зв'язку покладено серед іншого такі обов'язки: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці; зберігати секретні документи тільки в робочій папці, закривати в сейф у разі залишення режимного приміщення; негайно повідомляти начальника режимно-секретного відділення про можливі канали та способи витоку службової інформації, про факт розголошення інформації, неухильного дотримання встановлених вимог державної таємниці особовим складом; персональні дані військовослужбовців (службовців) передавати третім особам лише у випадаках передбачених законом;
- довідкою начальника режимно-секретного відділення військової частини НОМЕР_1 НГУ, з якої вбачається, що ОСОБА_1 має допуск до державної таємниці за формою 3 (три);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.01.2026, в яких зазначила, що будучи заступником начальника вузла зв'язку НОМЕР_3 Херсонського полку Національної гвардії України, військова частина НОМЕР_1 , маючи оформлений допуск до державної таємниці (форма 3) та будучи секретоносієм, на особистому мобільному телефоні були виявлені електронні документи, які були передані через месенджер WhatsApp та зберігались у відкритому доступі, без застосування будь-яких засобів криптографічного або технічного захисту, без обмеження доступу та без обліку в режимно-секретному органі. Отримання та зберігання цих відомостей здійснювалось поза встановленими службовими каналами зв'язку, без дозволу режимно-секретного органу, без належного контролю та всупереч прямому обов'язку секретоносія забезпечувати збереження і недопущення будь-яких передумов витоку інформації. Підтвердила, що зазначені електронні документи передавались через месенджер WhatsApp молодшим сержантом ОСОБА_2 , начальником зв'язку (друга категорія) 34-го Херсонського полку НГУ, в/ч НОМЕР_1 . На особистому ноутбуці ОСОБА_3 зберігались електронні файли, які містять відомості щодо повної організаційної структури підрозділів військової частини НОМЕР_1 , акти списання майна підрозділів БПЛА та вузла зв'язку, дані про наявні у полку супутникові засоби зв'язку, у тому числі інвентарні та серійні номери обладнання, а також службова інформація щодо особового складу, що надалі була самовільно скопійована та передана через відкритий месенджер;
- актом огляду мобільного телефону від 09.01.2026, що належить ОСОБА_1 , відповідно до якого проведено огляд мобільного телефону (смартфону) POCO X4 Pro5G. В ході огляду виявлено електронні документи та повідомлення, отримані через месенджер WhatsApp, які зберігалися у відкритому доступі, без будь-яких засобів шифрування або обмеження доступу. Зазначені матеріали містять: повну структуру особового складу підрозділів полку; установчі (персональні) дані військовослужбовців, у тому числі, прізвища, імена, по батькові, посади та функціональні обов'язки, номери мобільних телефонів, місця проживання, службову інформацію щодо участі військовослужбовців у підрозділах та виконанні завдань. Виявлені файли та повідомлення не мали ознак криптографічного захисту, зберігалися на особистому мобільному телефоні, не допущеному до режимної експлуатації, інформація не перебувала на обліку в режимно-секретному органі, передача та зберігання відомостей здійснювалися поза встановленими службовими каналами зв'язку;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.01.2026, в яких зазначав, що на особистому ноутбуці марка/модель ASUS модель FA 506N, серійний номер НОМЕР_4 зберігав електронні файли, які містять відомості щодо повної організаційної структури підрозділів військової частини НОМЕР_1 , акти списання наявного майна підрозділів БПЛА та вузла зв'язку, а також відомості про наявні у полку супутникові засоби зв'язку, включно з інвентарними та серійними номерами зазначеного обладнання. Зазначені файли зберігалися у відкритому доступі на робочому столі ноутбука, без будь-яких обмежень доступу, шифрування або обліку в режимно-секретному органі. Особистий ноутбук регулярно використовував на командному пункті, після чого виносив його за межі військової частини та використовував за місцем проживання, що унеможливлювало здійснення належного режимного контролю;
- актом огляду ноутбука від 09.01.2026, що належить ОСОБА_2 , відповідно до якого проведено огляд ноутбука марка/модель ASUS модель FA 506N, серійний номер НОМЕР_4 . В ході огляду на ноутбуці виявлено електронні файли службового та військового характеру, які зберігалися у відкритому доступі без будь-яких засобів захисту. Виявлені матеріали містять відомості щодо структури підрозділів військової частини, актів списання майна, даних про вузол зв'язку та супутникові засоби зв'язку, а також службову інформацію про особовий склад. Зазначені файли зберігалися на особистому технічному засобі, не допущеному до режимної експлуатації, за наявності підключення до мережі Інтернет та за відсутності антивірусного захисту, що створює передумови для можливого витоку відомостей з обмеженим доступом;
- функціональними обов'язками начальника складу зв'язку вузла зв'язку ІІ категорії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, затвердженими начальником зв'язку групи зв'язку штабу 21.11.2025, що містять підпис ОСОБА_2 від 21.11.2025 про ознайомлення.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Тобто при визначенні підстав для можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідного виду обов'язковому встановленню та перевірці підлягає чи відноситься певна інформація до такої, що має гриф секретно.
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до ст. 6 Закону володілець секретної інформації або власник матеріальних носіїв такої інформації реалізує свої права з урахуванням обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 39 Закону посадові особи та громадяни, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
До державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері оборони: про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань; про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв'язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об'єктів національної економіки у воєнний час; про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни; про застосування систем озброєння, підготовку та проведення військових операцій; про винаходи, дослідження і розробку нових зразків озброєння в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони та про результати таких досліджень і розробок; про заходи та показники розвитку Збройних Сил України та їх спроможностей; про склад, завдання та матеріально-технічне забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони України та зібрану і створену ним інформацію в результаті його діяльності; про особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі із Силами спеціальних операцій Збройних Сил України, фінансування та матеріально-технічне забезпечення руху опору, засоби, зміст, плани, організацію, завдання, форми, методи і результати ведення руху опору, оперативний резерв та мережу осередків руху опору .
У той же час, інформація, витоку якої відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення сприяла ОСОБА_1 не мітить ознак такої, що містить державну таємницю.
Витік секретної інформації - результат діяння особи (дії чи бездіяльності), внаслідок якої інформація стала відомою чи доступною особам, які не мають права доступу до неї (п.п. 1 п. 2 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі по тексту - Порядок). Гриф обмеження доступу - реквізит матеріального носія інформації, що засвідчує ступінь обмеження доступу до такої інформації (п.п. 3 п. 2 Порядку).
Під реєстрацією матеріальних носіїв секретної інформації розуміється надання їм реєстраційних номерів шляхом нанесення на них умовного позначення з подальшим записом відомостей про такі матеріальні носії секретної інформації у журналах чи картках обліку за відповідною формою (п. 248 Порядку).
Відповідно до п. 249 Порядку записи у журналах і картках обліку матеріальних носіїв секретної інформації не повинні, як правило, містити секретної інформації.
Таким чином з огляду на вимоги викладених нормативно-правових актів та конструкцію диспозиції ч. 1 ст. 212-2 КУпАП обов'язкову встановленню та перевірці підлягає чи є відповідна інформація такою, що має гриф обмеження секретності.
У той час на противагу викладеному особою уповноваженою на складання протоколу до матеріалів не було долучено жодної належної та допустимої інформації про те чи були виявлені у телефоні ОСОБА_1 електронні документи такими, що мали гриф обмеження секретності. На переконання суду особа, уповноважена на складання протоколу не була позбавлена можливості, не розкриваючи конкретного змісту інформації обґрунтувати своє твердження, викладене у протоколі у наведеній частині.
Досліджений же судом акт огляду мобільного телефону фактично є власним спостереженням особи, уповноваженої на складання протоколу і відповідних беззаперечних даних не містить.
Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці здійснюється суб'єктами, зазначеними у п. 749 цього Порядку, шляхом проведення планових та позапланових перевірок (п. 750 Порядку). Перевірки проводяться комісіями, які утворюються керівниками підприємств, установ, організацій, зазначених у п. 749 цього Порядку (п. 752 Порядку). За результатами перевірки складаються акти, в яких зазначаються склад комісії, вид перевірки та строк її проведення (у разі потреби зазначаються підстави для проведення перевірки), найменування підприємства, установи, організації, де проведена перевірка, форма власності, результати усунення недоліків, виявлених за попередніми перевірками, посадові особи, присутні під час проведення перевірки, а також фактична інформація про стан охорони державної таємниці, відповідні висновки та пропозиції щодо усунення виявлених порушень і недоліків, а також удосконалення системи охорони державної таємниці на підприємстві, в установі, організації (п. 758 Порядку).
За кожним фактом витоку секретної інформації, а також за фактом порушень, які можуть призвести до витоку такої інформації, призначається службове розслідування (п. 777 Порядку). Результати службового розслідування оформляються висновком (п. 788 Порядку).
Таким чином можна зробити висновок, що фіксація факту витоку секретної інформації або загроза її витоку здійснюється шляхом проведення відповідного виду перевірки у складі комісії з подальшим призначенням службового розслідування та складанням висновку за його результатами, що у своїй сукупності і є обов'язковим для твердження щодо невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, за відсутності яких відповідний висновок з подальшим складанням протоколу про адміністративне правопорушення є передчасним.
Крім того суд звертає увагу і на, що витоком секретної інформації, за яке може наступати відповідальність є те, що інформація стала відомою чи доступною особам, які не мають права доступу до неї, проте за змістом досліджених судом матеріалів сторонні особи доступу до структури особового підрозділу полку не отримали, тоді як і ОСОБА_4 , і ОСОБА_2 в силу своїх службових повноважень мають право на її використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На противагу викладеному протокол №17/7/5-100 не містить часу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а дата його виявлення не є тотожною часу вчинення, що також ставить під сумнів зміст складеного протоколу щодо останньої.
Таким чином суд приходить до висновку, що зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б належно підтверджували факти викладені в ньому, окрім «візуального спостереження» старшого оперуповноваженого, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі№ 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власними спостереженням) поліцейських ставить під сумнів їх незацікавленість в результатах розгляду справи.
Враховуючи ж зміст дослідженого протоколу, з урахуванням вимог вищенаведених нормативно-правових актів, особа уповноважена на складання протоколу не була позбавлена можливості обґрунтувати матеріали справи щодо ОСОБА_1 належним обсягом доказів.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наявність протоколу без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення дій суду надано не було.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 247, 212-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАПзакрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Л.В. ВАЛІГУРСЬКА