Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 663/2288/20
провадження № 2-п/650/13/26
20 лютого 2026 року селище Велика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 представника заявника Жовнер Оксана Миколаївна заінтересована особа: АТ "Херсонобленерго" про перегляд заочного судового рішення,
встановив:
16.02.2026 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою в якій просить скасувати заочне рішення від 15.12.2020 у справі №.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 , посилається на те, що повний текст вказаного судового рішення отримала 15.01.2026 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
20-денний строк було заявником пропущено з поважних причин з огляду що 28.01.2026 центром безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення адвокату Алієвій Ірині Станіславівні (дошлюбне прізвище - Туровець) для здійснення представництва інтересів відповідача.
Однак у зв'язку з: відсутністю в регіоні інших адвокатів, що здійснюють представництво у цивільних справах, значною завантаженістю єдиного адвоката, погіршенням погодних умов, регулярними відключеннями електроенергії, обмеженнями логістичного сполучення, зустріч із клієнтом та погодження правової позиції відбулося лише 11.02.2026, тому просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15.12.2020.
Вивчивши підстави порушеного клопотання про поновлення процесуального строку, до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповіднодо ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заявник зазначає, що повний текст заочного рішення відповідач ОСОБА_2 отримала 15.01.2026, що підтверджується поштовим повідомленням, разом з тим не додає до матеріалів справи вказаного поштового повідомлення та посилається на загальні без супроводження належними доказами причини пропуску у вигляді погодних умов та інше. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню. У даній справі заявник, будучи обізнаним про існування заочного судового рішення, без поважних обставин які б об'єктивно перешкоджали йому звернутися до суду у визначений процесуальним законом строк, звернувся з заявою про перегляд заочного рішення та не надав жодного доказу на підтвердження поважності пропущення строку для звернення до суду з цією заявою, у зв'язку з чим підстави для поновлення строку на подання даної заяви відсутні.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні вказаного клопотання суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24). Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Установлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення один з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.
Як пояснила ВП ВС, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати ст. 127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
З огляду на викладене ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, та сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Отже, за відсутності поважних підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування заочного рішення суд не має права розглядати цю заяву по суті та з'ясовувати наявність чи відсутність підстав для скасування заочного рішення, а повинен залишити подану с пропуском строку заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суд
постановив :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15.12.2020 - відмовити. Заяву ОСОБА_1 представника заявника Жовнер Оксана Миколаївна заінтересована особа: АТ "Херсонобленерго" про перегляд заочного судового рішення - залишити без розгляду. Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О.О. Сікора