24.02.2026 Справа №607/18044/25 Провадження №2-др/607/19/26
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» адвокат Андрущенко М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Заява мотивована тим, що 15.01.2026 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі №607/18044/25, проте не вирішено питання про відшкодування судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу. Представником позивача у позовній заяві вказано, що орієнтовний розмір витрат понесених на професійну правничу допомогу складає 5000,00 грн. При цьому, докази, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Позивач отримав рішення суду 22.01.2026 у електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою судді від 05.02.2026 прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд справи.
В судове засідання 19.02.2026 представник позивача не з'явився, просить розглянути заяву без його участі, про що зазначив у прохальній частині заяви.
Відповідач в судове засідання 19.02.2026 не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 11.30 год. 24.02.2026.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення, керуючись таким.
15.01.2026 суд ухвалив рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив. Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 4950350824 від 08.08.2024 у розмірі 51260,00 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 40260,00 грн - заборгованість за процентами. Також стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Представник позивача просить стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 5000,00 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.
06.05.2025 між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» в особі директора Дмитрієва Володимира Юрійовича укладено договір про надання правничої допомоги №06-05/2025, згідно з умовами якого адвокат зобов'язується надавати на користь товариства послуги правничого та консультаційного характерів, а товариство приймати та в порядку, визначеному цим договором сплачувати такі надані послуги (п.1.1 договору).
23.01.2026 сторонами підписано акт № 3064920253 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06.05.2025 на суму 5000 грн.
Згідно із платіжною інструкцією №3 ТОВ «Іннова Фінанс» перерахувало адвокату Андрущенку Михайлу Валерійовичу 5000,00 грн відповідно до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06.05.2025.
Враховуючи те, що судом при ухваленні рішення від 15.01.2026 у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, та з урахуванням вартості і обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність (справа є малозначною в силу вимог закону), а також те, що судове засідання у даній справі не проводилося, у зв'язку неявкою учасників справи, ціну позову, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які можливо було понести стороні позивача у цій справі.
У задоволенні ж решти вимог заяви належить відмовити, у зв'язку із тим, що на переконання суду, такий розмір витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
Керуючись статтями 133, 134, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №607/18044/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження - вул. Верхній Вал, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Рішення складено та підписано 24.02.2026.
Головуючий суддя П. Я. Стельмащук