Справа №597/80/26
Провадження № 2/597/231/2026
про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,
До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів.
29.01.2026 року за №ЕП-102 від Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , згідно з якими остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
19.02.2026 року за №2359976 з Єдиного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 , згідно з яким останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
19.02.2026 року за №2359953 з Єдиного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , згідно з якими остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Чинним законодавством України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Всупереч вказаним вимогам позивачем до позовної заяви не додано довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 , якою б було підтверджено факт перебування на його утриманні неповнолітньої дитини.
Позивач ОСОБА_1 у прохальній частині позову просить припинити стягнення аліментів з нього, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються згідно рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10.09.2010 року.
Однак, позивачем до вищевказаної позовної заяви не додано відомостей про виконавчі листи, на підставі яких здійснювалось виконавче провадження, та копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджують сплату ним аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить: 1) припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітньої доньки; 2) стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.
Позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільняється лише за одну позовну вимогу, а саме: за стягнення аліментів. За позовну вимогу щодо припинення стягнення аліментів повинен сплатити судовий збір.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимога ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітньої доньки є вимогою немайнового характеру, а тому при зверненні до суду із вказаною вимогою позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 1331 гривня 20 копійок.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно подати до позовної заяви довідку про склад сім'ї ОСОБА_1 , якою б було підтверджено факт перебування на його утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , копії виконавчих листів, на підставі яких здійснювалось виконавче провадження, та копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджують сплату ним аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , та сплатити судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з наведеним, залишення без руху позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей та недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
А, тому, вважаю, що оскільки позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК