Справа № 592/19060/25
24 лютого 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У грудні 2026 року із Ковпаківського районного суду м. Суми до Сумського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з довідкою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області №03-24/185 від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №56 від 12 травня 2025 року, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 12 травня 2025 року, видане Верхньосироватською сільською радою Сумського району Сумської області.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Як свідчать матеріали справи, позов подано 25 листопада 2025 року.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) зазначено, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Наведене дає підстави для висновку, що якщо відповідач помер до відкриття провадження у справі, і на момент смерті він не набув статусу учасника справи, суд закриває провадження у справі.
Такі висновки суду також підтверджені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23.
Таким чином, ОСОБА_1 за життя не набув статусу відповідача у цій справі, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Оскільки кошти в сумі 2422,40 грн згідно з квитанцією №СЦ00055116 від 20 листопада 2025 року сплачено на рахунок Ковпаківського районного суду м. Суми, то з таким клопотання представнику позивача необхідно звернутись до відповідного суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 255 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором закрити.
Роз'яснити позивачу, що смерть ОСОБА_1 не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до спадкоємців померлого в порядку ст. 1281 ЦК України.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. Г. Вортоломей