24.02.2026
Єдиний унікальний № 497/422/26
Провадження № 1-кп/497/124/26
(про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту)
24.06.2026 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (ВКЗ),
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні за №62025150020004715 від 12.11.2025, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, не є особою з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника десантного-штурмового відділення з десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», раніше не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 21.02.1998,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
ВСТАНОВИВ:? ?
13.02.2026 року до Болградського районного суду Одеської області надійшов з Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62025150020004715 від 12.11.2025 (а.с.13).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 року кримінальне провадження розподілено для розгляду судді ОСОБА_1 (а.с.15).
Ухвалою від 16.02.2026 року було призначено підготовче засідання в даному кримінальному провадженні на 10:45 годину 24.02.2026 року (а.с.15), та сповіщено сторін по справі (а.с.16).
В підготовчому засіданні 24.02.2026 року були присутні усі сторони кримінального провадження.
Прокурор стверджував, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підсудний Болградському районному суду Одеської області, підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні.
Підстав, передбачених ст.314 КПК України на думку прокурора не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що обвинувальний акт отримав, ознайомився, вину цілком і беззаперечно визнає, бажає служити і надалі, про що клопоче перед судом.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтвердив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, може бути призначений до судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК.
Звернення прокурора із обвинувальним актом до суду є завершальною стадією досудового розслідування. Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Таким чином, обвинувальний акт - це ще й документ, в якому міститься оцінка, дана представником державної влади певним фактам і поведінки причетних до них осіб.
Пункт 3 ч.3 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Стаття 291 КПК України передбачає вимоги до обвинувального акту та додатків до нього, які є невід'ємною частиною, які повинні бути надіслані до суду. Зокрема, у цій статті передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості, перелік яких наведено в даній нормі закону.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Також, до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Детального проаналізувавши положення ст.291 КПК України, слід виділити 3 (три) підходи, щодо оцінки впливу недоліків обвинувального акту на визнання його таким, що підлягає поверненню прокурору:
- недотримання будь-яких імперативних вимог КПК щодо змісту обвинувального акта та його невід'ємної частини - додатків (у тому числі щодо відомостей, які вони мають містити), що є підставою для визнання обвинувального акта таким, що не відповідає вимогам КПК України;
- недоліки в додатках не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору;
- не будь-який недолік в додатках до обвинувального акту є підставою для повернення, та має бути оцінена можливість їх усунення під час судового розгляду.
Зі змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а саме: у ньому зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора та викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд вважає, що зазначених вище вимог кримінального процесуального закону орган досудового розслідування при складанні та затвердженні обвинувального акта у кримінальному провадженні за №62025150020004715 від 12.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, скерований Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону, в цілому дотримався, з урахуванням при цьому обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначених ч. 1 ст. 91 КПК України.
Вказаний процесуальний документ, за своїм змістом, у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ч.2 ст.291 КПК України, а тому суд не має достатніх правових підстав для висновку про його невідповідність вимогам цього Кодексу.
При проведенні підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст.314 КПК України не встановлено, перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - не має.
Прокурором заявлено клопотання про виклик і допит свідків, перелік яких наведено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Сторони покладалися на розсуду суду.
За вимогами статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
А відтак, клопотання прокурора слід задовольнити, та під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні допитати свідків сторони обвинувачення, дані про яких наведені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, обов'язок забезпечити явку свідків покласти на прокурора.
Сторона захисту не заявляла клопотання про виклик і допит свідків.
Щодо складання досудової доповіді:
Згідно ч.1 ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Таким чином, положення ст.ст.314, 314-1 КПК України зобов'язують суд залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.
Враховуючи, що відповідно до ст.19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу», та цим Законом, а тому складання досудової доповіді слід доручити Болградському районному сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Щодо запобіжного заходу:
23 лютого 2026 року прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 (а.с.24-30).
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що обвинувачення інкриміноване ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними органом досудового розслідування доказами (ст.84 КПК України), шляхом проведення слідчих дій, прийняттям певних процесуальних рішень, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Дослідження цих доказів на стадії підготовчого судового провадження кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на думку прокурора необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, на підставі якої пред'явлено обвинувачення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує особі за інкримінований злочин, а також наявність ризиків, які не припинили існувати:
-п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від прокуратури та суду. Зазначений ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
Маючи військовий досвід, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів, органів прокуратури та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На даний час, ОСОБА_4 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшуковик) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів прокуратури та суду, у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів прокуратури та суду обвинуваченого.
Водночас, прокурор зауважує, що ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.
-п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 може штучно затягувати проведення судового розгляду, шляхом, зокрема, неявки за викликом до прокуратури та/або суду, розголошувати відомості результатів досудового розслідування та судового розгляду, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини обвинуваченого тощо.
-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, вбачає за можливе вчинити самовільне залишення військової частини, то, за таких умов, існує реальний ризик вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України.
Окрім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України (тримання під вартою).
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачувану у скоєні злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що суддя своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства.
Метою продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити Інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Ці обставини вказують на необхідність продовження заходів, направлених на забезпечення подальшого виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та необхідності застосування до нього тримання під вартою, строком на 60 діб без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
В підготовчому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, оскільки ін. не приховувався від органу досудового розслідування, весь час перебував дома за станом здоров'я, лікувався власними силами і засобами.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, стверджував про відсутність будь-яких ризиків, які були б підставою для обрання вказаного запобіжного заходу. Тому просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Дослідивши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши пояснення учасників судового процесу, ознайомившись з обвинувальним актом щодо обвинуваченого, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно обвинувального акту від 12.02.2026 року, складеного слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , затвердженим керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 , обвинувачується ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину за ч.5 ст.407 КК України за кваліфікуючими ознаками: не з'явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалість понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
На стадії досудового розслідування ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 27.01.2026 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» без визначення застави до 25.02.2026 року (а.с.31-35).
Згідно із вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частина 1 ст.183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.3);
- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4);
Відповідно до статті 189 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
За ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує дані про особу обвинуваченого, є громадянином України, має постійне місце проживання та реєстрації, відсутність міцних соціальних зв?язків, тощо, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку, а також те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не змінилися, та наразі є актуальними:
-ризик переховування від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
ОСОБА_4 може штучно затягувати проведення судового розгляду, шляхом, зокрема, неявки за викликом до прокуратури та/або суду, розголошувати відомості результатів досудового розслідування та судового розгляду, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини обвинуваченого тощо, що вказує на можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, вбачає за можливе вчиняти самовільне залишення військової частини, то, за таких умов, існує реальний ризик вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407, 408,429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України (тримання під вартою).
А відтак, метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд наразі не вбачає.
Інших клопотань, заяв, які підлягають вирішенню в підготовчому засіданні від сторін кримінального провадження до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 68, 131, 183, 194, 196, 199, 291, 314, 315, 369-372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №62025150020004715 від 12.11.2025 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на 13:00 годину 09.03.2026 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня, № 192, м. Болград, Одеська область, за участю сторін кримінального провадження.
В судове засідання викликати:
- прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону: вул. Музейна, 11-Б, м. Білгород-Дністровський, 67707, ел. адреса: pru.bel@vppdr.gp.gov.ua;
- обвинуваченого ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (утримується в ДУ Ізмаїльський слідчий ізолятор)
- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ,тел.: НОМЕР_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання прокурора про виклик і допит свідків обвинувачення - задовольнити.
Викликати, на визначені судом у подальшому під час судового розгляду дату і час, свідків обвинувачення:
- ОСОБА_10 : АДРЕСА_3 , тел:0950854081;
- ОСОБА_11 : АДРЕСА_4 , тел: НОМЕР_4
Обов'язок забезпечити явку свідків обвинувачення покласти на прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні №62025150020004715 від 12.11.2025 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 24.04.2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».?
Зобов'язати Болградський районний сектор № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, скласти та надати суду в строк до 09.03.2026 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати представника органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді.
Зобов'язати прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надати матеріали кримінального провадження №62025150020004715 від 12.11.2025 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в частині характеризуючих доказів для складання досудової доповіді представником Болградського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1