23.02.2026
Справа № 497/181/26
Провадження № 3/497/67/26
23.02.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
при секретарі - Божевої І.Д.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал, який надійшов з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Феодосія АР Крим, громадянина України, інспектора прикордонної служби 2К дозіметриста групи ІПК ВІПС (типА) ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданий 26.12.20222 року органом 5129 строком дії до 26.12.2032, РНОКПП НОМЕР_3 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №381841 від 09.01.2026 року, 05 січня 2026 року було виявлено факт недбалого ставлення до порядку несення військової служби з боку майстер-сержанта ОСОБА_2 , який під час несення служби в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів", не здійснив доповідь про зміну обстановки начальнику підрозділу та не забезпечив належне виконання завдань щодо виявлення та затримання правопорушеників державного кордону, що призвело до незаконного перетину кордону двома особами 31.12.2025 року з України в Республіку Молдова, в районі прикордонного знаку 0751/13.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено начальником відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він дійсно виконував обов'язки з охорони державного кордону в наряді "Старший зміни прикордонних нарядів", та під час своєї зміни постійно наглядав за кордоном. В 00:22 години 31.12.25 року він отримав від чергового ОКСТЗ впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " інформацію про спрацювання фотопастки. О 00:23 години він скинув зображення з камери ПСЗПН МТНС "Кубей" ОСОБА_4 на якому було зображено рух двох осіб в напрямку ДК в районі п/зн 0751/12. О 01:00 годині отримав доповідь від ОСОБА_4 про те, що осіб не виявлено та отримав завдання продовжити проведення пошукових заходів. О 01:02 здійснив дзвінок НВПС ОСОБА_5 , але той на телефонний дзвінок не відповів, тому він скинув відео спрацювання на телефон. ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 172-15 КУпАП, ним здійснені всі дії передбачені посадовою інструкцією.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення до військової служби, яке виразилося у неналежній організації служби, а саме він не здійснив доповідь про зміну обстановки начальнику підрозділу та не забезпечив належне виконання завдань щодо виявлення та затримання правопорушників державного кордону, що призвело до незаконного перетину державного кордону України 31.12.2025 року двома особами - громадянами України, яких було виявлено прикордонниками Республіки Молдова на їх території. Більш детального викладення обставин правопорушення в протоколі не зазначено. В протоколі не має посилань на підзаконні акти, які порушив ОСОБА_1 .
Диспозицією ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, визначеного ст. 172-15 КУпАП є військова службова особа.
Згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що посада - інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник відділення управління службою впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, чи ОСОБА_1 виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
А от обов'язкі старшого зміни вказані в Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, але доказів не виконання ОСОБА_1 ціх обов'язків суду не надано, не зазначений причинний зв'язок між виявленним порушенням перетину державного кордону двома особами та діями ОСОБА_1 , а саме що він своєчасно не виявив порушення та не доповів у встановленому порядку керівництву, навпаки ОСОБА_1 пояснив. що ним було здійснено телефонний дзвінок керівництву, але його було проігноровано, тому він скинув відео спрацювання на телефон керівництва.
З об'єктивної сторони, дане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків ( у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов'язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв'язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов'язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Надані суду докази, матеріали провадження, не свідчать поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому правопорушення, оскільки ними підтверджується лише факт несення служби з охорони державного кордону в складі наряду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).
Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.
У зв'язку з чим, в матеріалах справи є лише сумніви щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 , відтак згідно статті 62 Конституції України суд такі сумніви повинен трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 172-15 ч.2, 221, 247, 268, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца