Постанова від 16.02.2026 по справі 500/3096/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 500/3096/25 пров. № А/857/33467/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року (головуючий суддя Мартиць О.І., м. Тернопіль) у справі №500/3096/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати з 01.01.2025 та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27 липня 2022 року №2454-ІХ "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 01.01.2025 перерахунок та доплату до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27 липня 2022 року №2454-ІХ "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", з урахуванням раніше виплачених сум, та проводити такий перерахунок в подальшому щорічно у зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та доплату до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що щомісячна грошова виплата встановлюється без урахування розміру призначеної пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, в тому числі понад максимально встановлений законодавством розмір. Тобто, встановлений особі розмір пенсії обмежується 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, без урахування щомісячної грошової виплати. Вказує, що виплата встановлюється в розмірі мінімальної заробітної плати на всіх членів сім'ї та ділиться між ними порівну.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується посвідченням.

Позивачу встановлено щомісячну грошову виплату для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 № 2454-ІХ. Дана грошова виплата виплачується у 50% розмірі.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №500/789/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 01.10.2023 перерахунок та виплату щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27 липня 2022 року №2454-1Х "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" до пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок щомісячної грошової виплати відповідно до вимог Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) та здійснити її доплату.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 30.03.2025 повідомив позивачку, що щомісячна грошова виплата встановлюється без урахування розміру призначеної пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, в тому числі понад максимально встановлений законодавством розмір. Тобто, встановлений особі розмір пенсії обмежується 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, без урахування щомісячної грошової виплати. Виплата встановлюється в розмірі мінімальної заробітної плати на всіх членів сім'ї та ділиться між ними порівну.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №500/789/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 01.10.2023 перерахунок та виплату щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

На виконання зазначеного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду пенсію встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто 01.10.2023. Відповідно розмір щомісячної виплати склав 6700,00 грн.

Виходячи із зазначеного, підстав для проведення перерахунку щомісячної грошової виплати немає.

Одночасно повідомлено, що під час розгляду звернення розмір щомісячної грошової виплати приведено у відповідність до зазначеного рішення суду та розмір пенсії з 01.04.2025 складає 22308,63 грн, в тому складі щомісячна грошова виплата - 6700,00 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" передбачено, що цей Закон спрямований на створення належних умов для життєзабезпечення деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, шляхом встановлення їм щомісячної грошової виплати.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", до деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та:

1) яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка";

2) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів;

3) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом "За мужність" трьох ступенів;

4) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом княгині Ольги трьох ступенів.

Згідно з ч.3 ст.2 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", до членів сім'ї загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на яких поширюється дія цього Закону, належать:

1) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною), які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, а також закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, а діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням:

1) особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

2) особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

3) особам, зазначеним у пунктах 3 і 4 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

4) членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", щомісячна грошова виплата деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - щомісячна грошова виплата), - це гарантована державою щомісячна грошова виплата, яка призначається і виплачується особам відповідно до цього Закону.

Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати та перелік документів, необхідних для її призначення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 79 (далі - Порядок №79).

Відповідно до п.10 Порядку №79 обумовлено, що щомісячна грошова виплата призначається з дня звернення за її призначенням.

Згідно з п.12 Порядку №79 щомісячна грошова виплата виплачується за поточний місяць у грошовій формі.

Особам, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), щомісячна грошова виплата виплачується разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).

Як вже було встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №500/789/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 01.10.2023 перерахунок та виплату щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

На виконання зазначеного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду пенсію встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто 01.10.2023. Відповідно розмір щомісячної виплати склав 6700,00 грн.

Згідно ст.41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.

Разом з тим, ні Законом України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", ні Порядком призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 79, не передбачено, що розмір щомісячної грошової виплати підлягає розділу між всіма членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника.

Отже, щомісячна грошова виплата встановлюється для кожної пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до ст.36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки законодавством не передбачається розділ пенсії на всіх членів сім'ї: ні основного розміру, ні додаткових виплат.

У спірних правовідносинах відповідачем не обґрунтовано, відповідно до положень чинного законодавства, правомірність встановлення розміру щомісячної грошової виплати пропорційно на кожного непрацездатного члена сім'ї, якому призначено зазначений вище вид пенсії.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, в тому числі і розмір щомісячної грошової виплати, відтак дії відповідача щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати з 01.01.2025 є протиправними.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі №500/3096/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш

Попередній документ
134318500
Наступний документ
134318502
Інформація про рішення:
№ рішення: 134318501
№ справи: 500/3096/25
Дата рішення: 16.02.2026
Дата публікації: 26.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; членів сімей, які втратили годувальника
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.02.2026)
Дата надходження: 08.08.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії