23 лютого 2026 року Справа № 640/39866/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Флекс-Пак», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Флекс-Пак», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено, апеляційну скаргу було залишено без руху оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір.
При цьому, судом було встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 09 серпня 2024 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 12.08.2024 о 23:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в Електронному суді /т. 1 а.с.89/. Втім апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку лише 03.03.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку більш, ніж на п'ять місяців.
Копії зазначених ухвал суду апелянтом отримано в електронному кабінеті 28.01.2026.
Від Апелянта надійшло клопотання у якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на введення воєнного стану та та пов'язані з цим обставини: повітряні тривоги, ракетне та інше збройне ураження території де знаходиться відповідний орган, перебування працівників в укриттях.
Також Апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на відсутність належного фінансування державного органу.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Водночас, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції під час перевірки клопотання Апелянта, поданого разом з його апеляційною скаргою, ухвалено судом першої інстанції 09 серпня 2024 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 12.08.2024 о 23:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в Електронному суді /т. 1 а.с.89/. Втім апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку лише 03.03.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку більш, ніж на п'ять місяців.
Доводи Апелянта про те, що він не міг своєчасно звернутися з цією апеляційною скаргою через загрозу ракетного обстрілу РФ, довготривалі повітряні тривоги на території України, судова колегія відхиляє, оскільки Апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували введення простою в роботі ГУ ДПС у Київській області та/або будь-які інші обставини, що виключали б об'єктивну можливість своєчасного звернення до суду з цією скаргою.
Колегія суддів відзначає, що повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість апелянта звернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку.
Разом з тим, Апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду більш, ніж на п'ять місяців і, на переконання колегії суддів, поважність причин такого значного пропуску не може бути обґрунтована виключно фактом запровадження воєнного стану та повітряними тривогами.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках, водночас, апелянтом не надано доказів, які свідчили б про наявність численних тривог, які, на думку ГУ ДПС у Київській області, унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги.
Обставини, пов'язані з територіальним розташуванням ГУ ДПС у Київській області не звільняють державний орган від обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.
Втім дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що Апелянту було надано максимальний десятиденний строк, передбачений КАС України, упродовж якого він мав реальну можливість усунути недоліки його апеляційної скарги, але своїм правом не скористався. Докази сплати судового збору так і не було надано, як і докази направлення службової записки до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Київській області про сплату судового збору у цій справ, як про то зазначає Апелянт у клопотанні.
Судова колегія також зазначає, що продовження даного строку призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги.
Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.
Отже, станом на 23.02.2026, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено та доказів сплати судового збору не надано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Флекс-Пак», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев