Справа № 640/16151/21 Головуючий у 1-й інстанції: Марич Є.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
18 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНКО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «ТАНКО» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 3178126150701, № 3178226150701 від 26.04.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/15934/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНКО» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; справу вирішено розглядати одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, справу № 640/16151/21 визначено розглядати Київському окружному адміністративному суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 Головне управління ДПС у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТАНКО» (код ЄДРПОУ 23717670) зареєстроване 14.11.1995 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10691050005019801, та взято на облік в контролюючих органах 23.11.1995.
Відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2019 №2671, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТАНКО» (код ЄДРПОУ 23717670) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2019, валютного законодавства - за період з 01.04.2018 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2018 по 30.09.2019 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 10.03.2021 № 19251/Ж5/26-15-07-01-06/23717670.
Перевіркою встановлено порушення, зокрема:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, п.б та п.11 П(с)БО 16 «Витрати», ч.1 ст.9, п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 490 487 грн., в тому числі за 3 квартали 2019 року 1 490 487 гривень;
- п. 44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 659 090 грн., в тому числі по періодам: за січень 2019 року у сумі 63 339 грн., за березень 2019 року у сумі 66 842 грн., за червень 2019 року у сумі 616 599 грн., за липень 2019 року у сумі 912 310 гривень.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 3178126150701 від 26.04.2021, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 863 109,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням 1 490 487,00 грн. та за штрафними санкціями 372 622,00 грн.;
- № 3178226150701 від 26.04.2021, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 2 488 635,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням 1 659 090,00 грн. та за штрафними санкціями 829 545,00 грн.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 3178126150701, № 3178226150701 від 26.04.2021 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.
Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
- дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
- дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
- дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку,
6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в п.201.1 ст. 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг - податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній. до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
При цьому за змістом ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.
При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Згідно з п.п.2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
Сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов'язок платника податку з декларування податкового зобов'язання з податку на додану вартість є, перш за все в даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг), з метою використання придбаного товару в своїй господарській діяльності, у вигляді, зокрема, подальшого збуту покупцям, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю, що узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТАНКО» (покупець) та ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» (код 42870840) (постачальник) було укладено договір поставки товару від 03.06.2019 року № 0306/1-19П (додано у додатках), у якому постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. номенклатура, асортимент, кількість і ціна товару встановлюється сторонами згідно товаросупроводжувальних документів (видаткових накладних, актів прийому-передачі тощо) та або специфікаціях до договору, які являються невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.1. договору вартість на кожну партію товару визначається у видаткових накладних, виданих на підставі цього договору. Витрати з перевезення товару сплачує постачальник.
На виконання умов договору ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» (код 42870840) на адресу ТОВ «ТАНКО» було виписано наступні документи, а саме: видаткові накладні зі сторони ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» (код 42870840), які підписані Мороз С. І. (директор ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ»), а саме: №70, №72, №74, №71, №73, №69 на загальну суму 2 246 821,80 грн.
Розрахунки між ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ та ТОВ «ТАНКО» здійснювались у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень № 8556 від 02.08.2019 р., №4961 від 31.07.2019р.
Станом на 30.09.2019 згідно картки рахунку 631 наявна кредиторська заборгованість у сумі 1 746 821,80 гривень.
Згідно зібраної інформації ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» (код 42870840) на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій обл., дата державної реєстрації товариства від 07.03.2019 №12741020000016771. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.
У результаті дослідження діяльності ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» ГУ ДПС у м. Києві, також, було проаналізовано ланцюг постачання, придбання робіт/послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» придбавало товари, які були реалізовані в адресу ТОВ «ТАНКО» у ТОВ "ТРАНСПАЙР" (41800530) та ТОВ "АРКАДІЯ ТОРГ" 42870953), які в свою чергу вказаний товар не придбавали.
При цьому, ТОВ «ТАНКО» було зареєстровано податкові накладні №73 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2019р. № 9153535485), №71 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2019р. № 9153550554), №74 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2019р. № 9153655778), №72 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 15.07.2019р. № 9153532477), №69 від 17.06.2019р. дата реєстрації в ЄРПН 12.07.2019р. № 9152344878), №70 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 12.07.2019р. № 9152270783) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Між ТОВ «ТАНКО» (покупець) в особі директора Калашника Євгена Вікторовича та ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) (постачальник), в особі директора Демічевої Анжели Анатоліївни було укладено договір поставки товару від 03.06.2019 року № 03/06. Так постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.1. договору вартість на кожну партію товару визначається у видаткових накладних, виданих на підставі цього договору. Витрати з перевезення товару сплачує постачальник.
На виконання умов договору ТОВ «ГОЛІПРОМТОРГ» (код 41690767) на адресу ТОВ «ТАНКО» було виписано наступні документи, а саме:
- видаткові накладні зі сторони ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) підписані Демічевою А.А.: №341, №342, №343, №344, №345, №346, №347, №348, №349, №401, №402, №403, №404, та 5 шт б/н від 19.07.2019, на загальну суму 2 545 122, 22 грн.
Розрахунки між ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) та ТОВ «ТАНКО» здійснювались у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: № 8347 від 09.07.2019р., № 4976 від 01.08.2019 р., № 8343 від 08.07.2019 р., № 8341 від 08.07.2019 p., № 8616 від 09.08.2019 р., № 8565 від 02.08.2019 р., № 8340 від 08.07.2019 р., № 8342 від 08.07.2019 p., № 8339 від 08.07.2019 р., № 8558 від 02.08.2019 р.
Станом на 30.09.2019 згідно картки рахунку 631 наявна кредиторська заборгованість у сумі 136,10 гривень.
Згідно зібраної інформації ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській обл., дата державної реєстрації товариства від 27.10.2017 №10701020000071362. Основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
У результаті дослідження діяльності ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) ГУ ДПС у м. Києві, також, було проаналізовано ланцюг постачання, придбання робіт/послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) не придбавало товари, які були реалізовані в адресу ТОВ «ТАНКО».
Таким чином, контролюючим органом було встановлено невідповідність придбаних та реалізованих робіт/послуг ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767) та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.
Так, ТОВ «ТАНКО» було зареєстровано на «ГОЛДІПРОМТОРГ» податкові накладні №643 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019p. № 9146994185), №649 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146999057), №650 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146994823), №646 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146997871), №645 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146998917), №648 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146998609), №644 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146983356), №651 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146987926), №647 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146989343), №652 від 17.06.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 09.07.2019р. № 9146998458), №695 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169109750), №696 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169109982), №693 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169110135), №8694 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169110812), №723 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2019р. № 9168489901), №722 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2019р. № 9168530081), №725 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. №2169109454), №726 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169110752), №8020 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169111379) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Між ТОВ «ТАНКО» (покупець) в особі директора Калашника Євгена Вікторовича та ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) (постачальник), в особі директора Шмигленко Інни Петрівни було укладено договір поставки товару від 01.07.2019 № 01/07/19, у якому постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.1. договору вартість на кожну партію товару визначається у видаткових накладних, виданих на підставі цього договору. Витрати з перевезення товару сплачує постачальник.
На виконання умов договору ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) на адресу ТОВ «ТАНКО» було виписано наступні документи, а саме:
- видаткові накладні зі сторони ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) підписані ОСОБА_1 №1077, №1078, №1079, №1080, №1081, №1082, №1083, №1084, №1085, №1086, №1087, №1088, №1089, №1090, №1091, №1092 на загальну суму 2 268 840,00 грн.
Розрахунки між ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) та ТОВ «ТАНКО» здійснювались у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень № 8690 від 20.08.2019 року.
Станом на 30.09.2019 згідно картки рахунку 631 наявна кредиторська заборгованість у сумі 2 068 840,00 гривень.
Згідно зібраної інформації ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській обл., дата державної реєстрації Товариства від 08.02.2019 №1 5561020000069082. Основний вид діяльності - 46.13-діяльність посередників з деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.
Так, ГУ ДПС у м. Києві вказує про відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
У результаті дослідження діяльності ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) ГУ ДПС у м. Києві також було проаналізовано ланцюг постачання, придбання робіт/послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) не придбавало товари, які були реалізовані в адресу ТОВ «ТАНКО». Також, від ГУ ДФС у м. Києві отримано інформацію, що ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) відноситься до підприємств «ризикової» групи по ланцюгу постачання будівельних матеріалів.
Так, контролюючим органом встановлено невідповідність придбаних та реалізованих робіт/послуг ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775) та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, а саме, на думку відповідача, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «ТАНКО» та підприємством - постачальником ТОВ «ГРАНД ПМ» (код 42809775).
Слід зазначити, що позивачем зареєстровано на адресу ТОВ «ГРАНД ТІМ» податкові накладні №2425 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9179185856), №2419 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178895914), №2412 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178865790), №2414 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178871959), №2417 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178995458), №2409 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178911913), №2411 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019p. № 9178874078), №2420 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178898197), №2416 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178920433), №2413 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178893253), №2415 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178913095), №2408 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178901275), №2418 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178860138), №2410 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178863808), №2421 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 14.08.2019р. № 9181706419), №2424 від 25.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 14.08.2019р. № 9181676930) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Між ТОВ «ТАНКО» (покупець) в особі директора Калашника Євгена Вікторовича та ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) (постачальник), в особі директора Клімова Михайла Володимировича було укладено договір поставки товару від 01.08.2019 №0108/19, за умовами якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.1. договору вартість на кожну партію товару визначається у видаткових накладних, виданих на підставі цього договору. витрати з перевезення товару сплачує постачальник.
На виконання умов договору ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) на адресу ТОВ «ТАНКО» було виписано наступні документи, а саме:
- видаткові накладні зі сторони ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) підписані ОСОБА_2 , а саме: №0 491, №0 479, №0 488, №0 492, №0 483, №0 486, №0 493, №0 369, №0 374, №0 373, №0 375, №0 485, №0 367, №0 368, №0 368, №0 371, №0 376, №0 478, №0 477, №0 419, №0 484 на загальну суму 2 11 266,00 грн.
Розрахунки між ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) та ТОВ «ТАНКО» здійснювались у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: № 8689 від 20.08.2019 р., № 4975 від 01.08.2019 р., № 8566 від 02.08.2019 р., № 8617 від 09.08.2019 р., №8557 від 02.08.2019 p., № 8642 від 13.08.2019 р., № 8657 від 16.08.2019 р.
Згідно зібраної інформації ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській обл., дата державної реєстрації товариства від 09.10.2018 №15561020000067758. Основний вид діяльності 46.43- Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
Так, на думку ГУ ДПС у м. Києві вказане свідчить про відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
У результаті дослідження діяльності ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) співробітниками ГУ ДПС у м. Києві, також було проаналізовано ланцюг постачання, придбання робіт/послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) не придбавало товари, які були реалізовані в адресу ТОВ «ТАНКО».
Так, контролюючим органом встановлено невідповідність придбаних та реалізованих робіт/послуг ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385) та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.
На думку відповідача перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «ТАНКО» та підприємством - постачальником ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД».
Водночас, ТОВ «ТАНКО» було зареєстровано на адресу ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» податкові накладні №1707 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169112827), №1705 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169112872), №1702 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169113035), №1701 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169113732), №1704 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169113871), №1706 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169114283), №1708 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169114448), №1703 від 18.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 02.08.2019р. № 9169115225), №1801 від 19.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 01.08.2019р. № 9168489525), №2114 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178938359), №2113 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019p. № 9178930960), №2112 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178957661), №2111 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178956428), №2110 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9179015282), №2109 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9179094663), №2108 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.08.2019р. № 9178930908), №2107 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 12.08.2019р. № 9177322630), №2106 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 12.08.2019р. № 9177371111), №2105 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 12.08.2019р. № 9177375382), №2104 від 22.07.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 12.08.2019р. № 9177376383) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Між ТОВ «ТАНКО» (покупець) та ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) (постачальник) було укладено договір поставки товару №б/н від 15.01.2019, у якому зазначено, що постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.1. договору вартість на кожну партію товару визначається у видаткових накладних, виданих на підставі цього договору.
На виконання умов договору ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) на адресу ТОВ «ТАНКО» було виписано наступні документи, а саме:
- видаткові накладні зі сторони ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) підписані ОСОБА_3 , а саме: №2, №27, №17 на загальну суму 781 089,56 грн.
Розрахунки між ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) та ТОВ «ТАНКО» здійснювались у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: № 7176 від 11.03.2019р., № 7288 від 21.03.2019 р., № 6852 від 11.02.2019 р.
Станом на 30.09.2019 згідно картки рахунку 631 наявна кредиторська заборгованість у сумі 1,68 грн.
Згідно зібраної інформації ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, дата державної реєстрації - 21.09.2017 №10701020000070650. Основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) подано останню декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року.
ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) подано до податкового органу:
- Баланс (звіт про фінансовий стан) за 2018, 2019 рік з нульовими показниками в рядку 1010 «Основні засоби», у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у товариства основних засобів, виробничих запасів, тощо. Згідно звіту за формою 1 Дф - 3 працівника.
Так, ГУ ДПС у м. Києві вказує про відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
У результаті дослідження діяльності ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) ГУ ДПС у м. Києві було проаналізовано ланцюг постачання, придбання робіт/послуг, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) не придбавало товари, які були реалізовані в адресу ТОВ «ТАНКО».
Так, контролюючим органом було встановлено невідповідність придбаних та реалізованих робіт/послуг ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425) та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, з чим позивач категорично не погоджується.
ТОВ «ТАНКО» було зареєстровано на адресу ТОВ «АГРО СТРОЙ» податкові накладні №4 від 28.01.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 13.02.2019р. № 9020830485), №1 від 21.03.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 27.03.2019р. № 9057511444), №10 від 17.03.2019р. (дата реєстрації в ЄРПН 10.04.2019р. № 9069353819) в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість
Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Отже, первинні документи по взаємовідносинах із TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ», ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ», ТОВ «ГРАНД ТІМ», ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД», ТОВ «АГРО СТРОЙ» мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду послуг, об'єму наданих послуг, їх вартість, чітко зазначено економічну доцільність укладання господарського договору із зазначеним суб'єктом господарювання, характер та об'єм наданих послуг.
Отже, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання та реалізація товарів з метою провадження господарської діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 490 487 грн.
Реальність подальшого руху товару також підтверджується належними первинними документами.
Водночас, в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що взаємовідносини позивача з ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ», ТОВ «ГРАНД ТІМ», ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД», ТОВ «АГРО СТРОЙ» не мають реального характеру по ланцюгу постачання.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового обліку за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів ТОВ «ТАНКО» по ланцюгу постачання.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Доводи апелянта, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарно-матеріальних цінностей у інших суб'єктів господарювання, відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання факту наявності трудових ресурсів необхідних для ведення господарської діяльності є безпідставними та не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо безпосередніх постачальників платника та дослідження відповідних первинних документів.
Таким чином, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається контролюючий орган, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Отже, контролюючим органом всупереч КАС України не було доведено та надано належних доказів, які свідчили б, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.
Більше того, контролюючим органом не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем.
Фактично, податковий орган посилається виключно на недоліки господарських операцій, у яких позивач не брав участь та оподаткування яких не є предметом даного спору.
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а.
Контролюючим органом також не наведено обставин та доказів, які свідчили б про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Разом з тим, колегією суддів встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а також подальшої реалізації товару.
Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №826/16272/13-а, в якій суд зазначив, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.
Також, у постанові від 16 квітня 2019 у справі №804/6909/17 Верховний Суд вкотре підтвердив позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
У матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
На момент укладення та виконання спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість та внесені в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.
Щодо висновків контролюючого органу про встановлення завищення податкового кредиту з податку на додану вартість колегія суддів зазначає таке.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2018 по 30.09.2019 встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 1 659 090 грн., в тому числі по періодам: за січень 2019 року у сумі 63 339 грн., за березень 2019 року у сумі 66 842 грн., за червень 2019 року у сумі 616 599 грн., за липень 2019 року у сумі 912 310 гривень.
Наявність вищезазначених порушень з податку на додану вартість мотивовано в акті планової виїзної перевірки тим, що в ході перевірки щодо обставин проведення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» (код 42870840), ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ» (код 41690767), ТОВ «ГРАНД ТІМ» (код 42809775), ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД» (код 42540385), ТОВ «АГРО СТРОЙ» (код 41605425), протягом періоду, який перевірявся, встановлено нібито факт документального непідтвердження щодо взаємовідносин із наведеними контрагентами і подальшого використання у господарській діяльності, оформлення супроводження господарських операцій, оплати і наявності заборгованості.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені договори з контрагентами ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ», ТОВ «ГОЛДІПРОМТОРГ», ТОВ «ГРАНД ТІМ», ТОВ «ГЕРД ТРЕЙД», ТОВ «АГРО СТРОЙ».
При цьому, у підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем надано розрахунки на оплату послуг та видаткові накладні, які зазначені вище по кожному контрагенту.
Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, колегія суддів звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Контролюючий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо неправомірного заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.04.2018 по 30.09.2019 всього у сумі 1 490 487 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 1 659 090 грн. безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання належних і допустимих доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що ґрунтуються на зазначених висновках акта перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Таким чином, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
При цьому, оскільки апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань та/або посилань скаржника на незаконність рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, то колегія суддів, в силу частини 1 статті 308 КАС України, не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 23.02.2026.