Справа № 640/26044/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
18 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами, при цьому позивач має належним чином складені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами. Крім того, позивач вказав на те, що його контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платника ПДВ, установчі документи не були визнані судом недійсними, а правовідносини відбулися на підставі укладених договорів про надання послуг постачання товарів.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті на підставі, в межах та у спосіб, що визначені ПК України, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, ст. 192, пп. «а» п. 193.1 ст. 193, пп. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 555 265 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 63 731 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.02.2026.
03.11.2025, під № 30228 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розгляд апеляційної скарги 04.02.2025 відкладено на 18.02.2026.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
18.02.2026 судом оголошено вступну і резолютивні частини постанови.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 17.08.2020 № 1108, № 1109, відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, на підставі наказу від 12.08.2020 № 960, Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "МІШЕМ" з питань щодо законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.06.2020 по 30.06.2020.
Під час перевірки вручено запити від 17.08.2020 № 1 та від 19.08.2020 № 2 та складено акти ненадання документів в повному обсязі від 26.08.2020 № 294/10-36-05-13/40121960, від 27.08.2020 № 297/10-36-05-13/40121960.
За результатами перевірки, ГУ ДПС у Київській області складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 01.09.2020 за № 394/10-36-05-13/40121960, яким встановлено наступні порушення ТОВ «МІШЕМ»:
- п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, ст. 192, пп. «а» п. 193.1 ст. 193, пп. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 555 265 грн.;
- п. 44.1 п.44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, ст. 192, пп. «а» п. 193.1 ст. 193, пп «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 63 731 грн.
Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки, подав заперечення, за результатами розгляду якого листом-відповіддю ГУ ДПС у Київській області повідомлено, що заперечення задоволено частково, а висновки акту перевірки викладено у новій редакції:
Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «МІШЕМ»:
- п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, ст. 192, пп. «а» п. 193.1 ст. 193, пп. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 555 265 грн.;
- п.44.1 п.44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, ст. 192, пп. «а» п. 193.1 ст. 193, пп «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 23 764 грн.
06.10.2020 на адресу позивача надійшли податкові повідомлення-рішення № 0000460513 від 29.09.2020, №0000450513 від 29.09.2020, № 0000570513 від 29.09.2020.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень та вважаючи їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що судом встановлено відсутність надання ТОВ «МІШЕМ» підтверджуючих документів у вигляді додатків, укладених на підставі Договору № УП/01/01-01-2019. При цьому, суд встановив відсутність надання ТОВ «МІШЕМ»: рахунків та додатків, складених на підставі Договору № УП/01/01-01-2019; касових чеків та зведених актів приймання-передачі товару; платіжних доручень щодо оплати товару; актів приймання-передачі та дозвільних документів; платіжних доручень щодо оплати товару, відповідно до договору № ДГ - 0001754; платіжних доручень на оплату товару, рахунків-фактур, касових чеків, відповідно до Договору №K-HIIT-19/81; актів приймання-передачі талонів, відповідно до Договору №K-HIIT-19/81; паспорт якості заводу-виробника, копію сертифікату відповідності, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ; платіжних доручень на оплату товару, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ; заявок, відповідно до договору №22/07-МШЕМ; рахунків-фактур, касових чеків, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ; платіжних доручень на оплату товару, касових чеків, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ; додатків у відповідності до договору №ЕЛ/01/01-01-2019; заявок, касових чеків, актів приймання-передачі товару у відповідності до договору №РД/39-401/20; специфікації товару у відповідності до договору №РД/39-401/20; платіжних доручень на оплату товару у відповідності до Договору №РД/39-401/20; заявки на поставку товару у відповідності до договору №РД/39-401/20; первинних документів та інших відомостей щодо використання дизельного палива у господарській діяльності, всупереч ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV; документів на підтвердження здійснення операцій по списанню товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива), що стосуються дійсного руху активів.
Суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ІНФРА ЛАЙТ", оскільки, згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних за період з дня реєстрації ТОВ «ІНФРА ЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 43063521) не здійснювало придбання номенклатури товарів (послуг), яка була реалізована на адресу платника ТОВ «МІШЕМ».
Суд наголосив, що наданий позивачем обсяг документів є таким, що не розкриває зміст наданих послуг, оскільки не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх характер, строки виконання та результати здійснених заходів, не містить інформації про хід виконання спірних операцій що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними і такими, що не підлягають скасуванню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем» вважає вказані висновки суду першої та апеляційної інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки: судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення ддя справи, доводи викладені в акті перевірки щодо нереальності операцій є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності; господарські операції з придбання товарів мали товарний характер, що підтверджено документами наданими до перевірки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 ПК України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України, визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.
Згідно із пунктами 85.2 та 85.6 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки, є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.
Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.
Водночас, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Під час розгляду даного спору судом першої інстанції було дослджено, що ТОВ «МІШЕМ» скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 56 ПК України, звернувся в порядку досудового адміністративного оскарження із запереченням до ГУ ДПС у Київській області та надав наступні документи, а саме :
1. стосовно сум ПДВ у загальному розмірі 478 756,00 грн., сформованих за результатами господарських операцій ТОВ «МІШЕМ» з придбання паливно - мастильних матеріалів від :
- ТОВ «У.П.Інтернешинал» (код ЄДРПОУ 40117404, сума ПДВ - 208 453,60 грн.) : договір № УП/01/01-01-2019 від 01.01.2020р., видаткова накладна № 2381 від 25.06.2020р., податкова накладна з квитанцією № 29 від 25.06.2020р.;
- ТОВ «Белнафтогаз» (код ЄДРПОУ 40500120, сума ПДВ - 152 302,50 грн.) : договір № ДГ-0001754 від 12.05.2020р., видаткова накладна № PH0062613 від 25.06.2020р., видаткова накладна № PH0054733 від 04.06.2020р., видаткова накладна № PH0057328 від 01.06.2020р., податкова накладна з квитанцією № 400033 від 04.06.2020р., податкова накладна з квитанцією № 2500019 від 25.06.2020р.;
- ТОВ «КАТАНІЯ» (код ЄДРПОУ 42204273, сума ПДВ - 58 864,58 грн.) : договір № K-HПТ-19/81 від 14.02.2019 р., видаткова накладна № 524 від 30.06.2020р., видаткові накладні № 526 від 30.06.2020р., № 525 від 30.06.2020 р., № 496 від 30.06.2020р., податкові накладні з квитанціями № 51 від 25.06.2020р., № 50 від 25.06.2020р., № 49 від 25.06.2020р.;
- ТОВ «ДИЗЕЛЬ ОК» (код ЄДРПОУ 38061164, сума ПДВ - 29 290,50 грн.) : договір № 22/07-MIEM від 22.07.2019 р., видаткова накладна № 1138 від 30.06.2020р., Зведена відомість на гуртове постачання нафтопродуктів за червень 2020р., податкові накладні з квитанціями № 217 від 15.06.2020р., № 110 від 09.06.2020р., № 597 від 30.06.2020р., № 458 від 24.06.2020р., № 348 від 19.06.2020р.;
- ТОВ «ХОЗСФЕРА» (код ЄДРПОУ 39712901, сума ПДВ - 15 768,63 грн.) : договір № 04/22-20 від 22.04.2020р., видаткові накладні № 142 від 19.06.2020р., № 117 від 05.06.2020р., № 128 від 12.06.2020р., № 163 від 30.06.2020р., податкові накладні з квитанціями № 55 від 05.06.2020р., № 16 від 12.06.2020р., № 29 від 19.06.2020р., № 45 від 30.06.2020р;
- ТОВ «Елерон» (код ЄДРПОУ 22100995, сума ПДВ - 6 353,82 грн.) : договір № ЕЛ/01/01-01-2019 від 01.01.2019 р, видаткова накладна № 5254 від 30.06.2020 р., податкова накладна з квитанцією № 116 від 30.06.2020р;
- ТОВ «НСК-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 40762374, 5 807,43 грн.) : договір № 155/06-20 від 22.06.2020р., видаткова накладна № 56 від 26.06.2020р., податкові накладні з квитанціями № 20 від 26.06.2020 р., № 16 від 24.06.2020р.;
- ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 37693620, сума ПДВ - 2 283,06 грн.): накладна на відпуск № РД/39-401/20-9104036957 від 30.06.2020р., податкова накладна з квитанцією № 203844 від 30.06.2020р.;
- ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469, сума ПДВ - 1 632,00 грн.): видаткова накладна № 828 від 30.06.2020р., податкова накладна № 129 від 30.06.2020р.
2. стосовно сум ПДВ у загальному розмірі 100 273,00 грн., сформованих за результатами господарських операцій щодо постачання ТОВ Інфра Лайт на користь ТОВ «МІШЕМ» товару широкого вжитку для подальшої його реалізації (частини колес ходових автотранспортних засобів : диски колісні зі сталі, не литі) : договір поставки № 40 від 24.04.2020, видаткову накладну № 11 від 05.05.2020 р., картка рахунку 631 за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 року.
У контексті доводів апелянта про те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи викладені в акті перевірки щодо нереальності операцій є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що постачання дизельного палива між ТОВ «У.П. ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених Договором поставки від 01.01.2019 № УП/01/01-01-2019, згідно з п. 1.1. якого ТОВ «У.П.ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД» зобов'язується передавати у власність (поставляти), а ТОВ «МІШЕМ» приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна якого визначена в додатках.
Відповідно до п. 3.1 цього договору, поставка товару здійснюється на підставі належним чином оформлених додатків, разом із тим судом встановлено відсутність надання ТОВ «МІШЕМ» підтверджуючих документів у вигляді додатків, укладених на підставі Договору № УП/01/01-01-2019.
Крім того, згідно п. 2.1. цього договору, рахунки, накладні та додатки є невід'ємною частиною цього договору, разом із тим, судом встановлено відсутність надання ТОВ «МІШЕМ» рахунків та додатків, складених на підставі Договору № УП/01/01-01-2019.
Згідно п. 3.4. цього договору, фактична кількість, вартість, асортимент товару, що передається, підтверджується даними касових чеків, зведених актів приймання - передачі, зведених податкових накладних, якими оформлялися транзакції і які підтверджують факт передачі товару ТОВ «МІЕМ».
При цьому, судом встановлено відсутність надання ТОВ «МІШЕМ» касових чеків та зведених актів приймання-передачі товару.
Згідно п. 4.1. цього договору, розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої (авансової) оплати товарів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «У П. ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД».
Разом із тим, ТОВ «МІШЕМ» не надано платіжні доручення щодо оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що постачання дизельного палива між ТОВ «БЕЛНАФТОГАЗ» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених Договором купівлі - продажу бланків-дозволів та паливних карток для отримання ПММ від 12.05.2020 № ДГ - 0001754, згідно п. 1.3. якого ТОВ «БЕЛНАФТОГАЗ» зобов'язується випустити та передати ТОВ «МІШЕМ» дозвільні документи (бланк - дозвіл (талони), електронна паливна картка (смарт-картка) літрова, електронна паливна картка (смарт - картка) грошова), які надають право на здійснення заправки ПММ автотранспорту.
Натомість, ТОВ «МІШЕМ» не надано актів приймання-передачі та дозвільних документів.
Згідно п. 2.1 цього договору, розрахунки за товар здійснюються у безготівковому вигляді, шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок ТОВ «БЕЛНАФТОГ АЗ».
Натомість, ТОВ «MIШEM» не надано платіжні доручення щодо оплати товару, відповідно до договору № ДГ - 0001754.
Колегією суддів також досліджено, що постачання дизельного палива між ТОВ «КАТАНІЯ» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених договором поставки паливних карток від 14.02.2019 №K-HIIT-19/81, згідно п. 3.1. договору, ТОВ «МІШЕМ» оплачує ТОВ «КАТАНІЯ» вартість талонів, вказану у рахунку-фактурі. Оплата здійснюється на поточний рахунок ТОВ «КАТАНІЯ».
Натомість, ТОВ «MIШEM» не надано платіжних доручень на оплату товару, рахунків-фактур, касових чеків, відповідно до Договору №K-HIIT-19/81.
Згідно п. 3.2 цього договору, ТОВ «КАТАНІЯ» видає ТОВ «МІШЕМ» талони згідно з рахунком-фактурою.
Натомість, ТОВ «МІШЕМ» не надано актів приймання-передачі талонів, відповідно до Договору №K-HIIT-19/81.
Колегією суддів також встановлено, що постачання дизельного палива між ТОВ «ДИЗЕЛЬ ОК» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених Договором гуртової поставки нафтопродуктів від 22.07.2019 №22/07-МШЕМ, згідно п. п. 3.1.2. п.3.1. якого, при передачі права власності на нафтопродукти ТОВ «ДИЗЕЛЬ ОК» надає паспорт якості заводу-виробника, копію сертифікату відповідності з вказаним найменуванням нафтопродуктів.
ТОВ «МІШЕМ» не надано паспорт якості заводу-виробника, копію сертифікату відповідності, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Згідно до пп.3.2.1 п.3.2 цього договору, ТОВ «МІШЕМ» зобов'язується своєчасно і в повному об'ємі здійснювати оплату товару.
ТОВ «MІШEM» не надано платіжні доручення на оплату товару, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Згідно з п.5.1 цього договору, відвантаження товару здійснюється на підставі заявки ТОВ «МІШЕМ», поданої на ТОВ «ДИЗЕЛЬ ОК».
Натомість, ТОВ «МІШЕМ» не надано заявок, відповідно до договору №22/07-МШЕМ.
Згідно з п.6.1 договору, ціна та вартість поставленого товару відображається у рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною договору №22/07-МШЕМ та є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано рахунки-фактури, касові чеки, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Крім того, судом встановлено, що постачання дизельного палива між ТОВ «ХОЗСФЕРА» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 22.04.2020 №04/22-20, згідно п. 1.1. якого ТОВ «ХОЗСФЕРА» зобов'язується передати у власність ТОВ «МІШЕМ» товар в кількості та за ціною, визначеними у рахунках-фактурах.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки та заперечення рахунки фактури, касові чеки, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Згідно п. 2.1. Договору №22/07-МШЕМ, дизельне паливо повинно відповідати вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне EBPO. Технічні умови». Якість підтверджується сертифікатами якості/паспортом якості.
Проте, TOB «МІШЕМ» не надано до перевірки сертифікати якості/паспорти якості, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Згідно п. 4.1. Договору №22/07-МШЕМ, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ХОЗСФЕРА».
ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки платіжних доручень на оплату товару, касових чеків, відповідно до Договору №22/07-МШЕМ.
Разом із тим, колегією суддів встановлено, що постачання дизельного палива між ТОВ «ЕЛЕРОН» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених договором поставки від 01.01.2019 №ЕЛ/01/01-01-2019, згідно п. 1.1. якого ТОВ «ЕЛЕРОН» зобов'язується передавати у власність (поставляти), а ТОВ «МІШЕМ» приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна якого визначена додатках. Відповідно до п. 3.1., поставка товару здійснюється на підставі належним чином оформлених додатків.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки додатків у відповідності до договору №ЕЛ/01/01-01-2019.
Крім того, апелянтом не надано до перевірки та заперечення копії довіреностей уповноважених осіб на отримання товару, касових чеків, актів приймання передачі товару, відповідно до Договору №ЕЛ/01/01-01-2019.
Судом також встановлено, що постачання дизельного палива між ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених Договором купівлі продажу товарів з використанням паливних карток паливних талонів від 10.04.2020 №РД/39-401/20, згідно п. 2.5. якого, передача товару, здійснюється на підставі заявки. Факт передачі підтверджується відповідним актом приймання передачі та становить невід'ємну частину Договору №РД/39-401/20.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки заявок, касових чеків, актів приймання-передачі товару у відповідності до договору №РД/39-401/20.
Згідно п. 4.16. Договору №РД/39-401/20, розрахунки за товар та послуги зберігання здійснюються на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на банківський поточний рахунок ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР».
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки платіжних доручень на оплату товару, відповідно до Договору №РД/39-401/20.
Крім того, судом встановлено, що постачання дизельного палива між ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» та ТОВ «МІШЕМ» відбувалося в порядку та на умовах, визначених договором поставки від 31.03.2020 № 310320-04, згідно п. 1.2. якого, одиниці виміру, ціна, асортимент визначаються в специфікаціях та видаткових накладних.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки специфікації товару у відповідності до договору №РД/39-401/20.
Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. Договору №РД/39-401/20, ТОВ «МІШЕМ» зобов'язано оплачувати вартість товару.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки платіжні доручення на оплату товару у відповідності до Договору №РД/39-401/20.
Згідно пп. 3.1.2. п. 3.1. Договору №РД/39-401/20 ТОВ «МІШЕМ», зобов'язано надавати заявки на поставку товару.
Проте, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки заявки у відповідності до договору №РД/39-401/20.
Крім того, ТОВ «МІШЕМ» не надано до перевірки первинні документи та інші відомості щодо використання дизельного палива у господарській діяльності, всупереч ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 XIV.
Колегія суддів наголошує на тому, що документальне обґрунтування наявності ділової мети, передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Таким чином, на переконання колегії суддів, ТОВ «МІШЕМ» не надано документів на підтвердження здійснення операцій по списанню товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива), що стосуються дійсного руху активів.
Колегія суддів акцентує увагу, що наданий ТОВ «МІШЕМ» обсяг документів є таким, що не розкриває зміст наданих послуг, оскільки не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх характер, строки виконання та результати здійснених заходів, не містить інформації про хід виконання спірних операцій що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних товарів/послуг у діяльності платника податків.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту використання отриманих паливно-мастильних матеріалів, а також дисків колісних у власній господарській діяльності. Інших первинних документів, крім видаткових накладних, укладених за результатами здійснення задокументованих операцій позивача з контрагентами, не оформлялось та в матеріалах справи відсутні. Тобто, позивач на момент оприбуткування у бухгалтерському обліку нафтопродуктів, не мав первинних документів на підставі яких можливе таке оприбуткування, а в подальшому і їх використання.
Стосовно доданих до апеляційної скарги документів (платіжних інструкцій), колегія суддів не здійснює їх дослідження, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не було надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, також у судовому засіданні представник ТОВ «МІШЕМ», не надав доказів неможливості подання (платіжних інструкцій) до суду першої інстанції, що не відповідає положенням ч. 4 ст. 308 КАС України. Зазначення представником апелянта про те, що під час розгляду спору в суді першої інстанції був інший представник товариства, тому він не може повідомити причини ненадання цих документів до суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не є поважними причинами ненадання вказаних документів, у силу приписів КАС України.
У такому випадку, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог ст. ст. 79 та 308 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 23.02.2026.