Вирок від 23.02.2026 по справі 950/1913/25

Справа № 950/1913/25

Номер провадження 1-кп/950/73/26

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2025 року за № 12025200590000182 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 28.10.2005 року Лебединським райсудом за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі;

-05.05.2006 року Лебединським райсудом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-10.12.2009 року Лебединським райсудом за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-17.08.2011 року Лебединським райсудом ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-06.04.2017 року Лебединським райсудом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-14.12.2017 року Сумським апеляційним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-01.10.2020 року Лебединським райсудом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-27.04.2021 року Лебединським райсудом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

-05.11.2025 року Лебединським райсудом за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 год. громадських робіт. Покарання не відбуте;

за ст. 126-1 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

потерпіла - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 безпричинно, умисно, систематично протягом 2025 року вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що привело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя.

Так, 16 лютого 2025 року о 10 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у тому, що він висловлювався в її адресу брутальною лайкою та погрожував насильством, за що 14.05.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Крім того, 20 березня 2025 року о 19 год. 00 хв. та 21 березня 2025 року о 10 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 також вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме сварки, в ході яких висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, за що 15.04.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Проте, не зупинившись на вчиненому, діючи з єдиним злочинним умислом на вчинення домашнього насильства 29 травня 2025 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 умисно ображав свою співмешканку ОСОБА_5 , висловлюючись в її адресу нецензурною лайкою, та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілої та порушив її спокій.

Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 остання зазнала психологічного насильства, яке виразилось в словесних образах, погрозах. Згідно висновку проведеної в ході досудового розслідування судової психологічної експертизи № 477 від 17.06.2025 року ОСОБА_5 перебуває на даний час в стані психоемоційної напруги, відчуває негативно забарвлені переживання образи, приниження, напруги, тривоги, невизначеності, втоми, остраху, розгубленості, відчаю, емоційної пригніченості та виснаженості, відмічаються скарги на погіршення соматичного стану, знижений настрій, втрату інтересів.

Наявний у ОСОБА_5 на даний час емоційний стан психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв'язку) агресивною поведінкою її співмешканця. Конфліктна поведінка ОСОБА_3 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою, викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін, спричиняють психологічні страждання.

Дії ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив, що 16.02.2025 року, 20.03.2025 року, 21.03.2025 року, 29.05.2025 року за місцем свого проживання, діючи умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , умисно її ображав, висловлювався на її адресу брутально та нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

При визначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим правопорушення згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи встановлено не було.

При цьому, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та тривалий проміжок часу, протягом якого обвинуваченим вчинялися незаконні дії щодо ОСОБА_5 , думку потерпілої, особу обвинуваченого, стан його здоров'я, матеріальний і сімейний стан та його характеристику з місця проживання.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, поскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за кримінальне правопорушення вчинене до винесення попереднього вироку та за кримінальне правопорушення, покарання за яке призначене попереднім вироком Лебединського районного суду від 05.11.2025 року.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

Керуючись: ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376 КПК України;

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Застосувати ч. 4 ст. 70 КК України і за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за кримінальне правопорушення вчинене до винесення попереднього вироку та за кримінальне правопорушення, покарання за яке призначене попереднім вироком Лебединського районного суду від 05.11.2025 року остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк покарання засудженого ОСОБА_3 вважати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід у справі не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6

Попередній документ
134317469
Наступний документ
134317471
Інформація про рішення:
№ рішення: 134317470
№ справи: 950/1913/25
Дата рішення: 23.02.2026
Дата публікації: 26.02.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лебединський районний суд Сумської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.03.2026)
Дата надходження: 25.06.2025
Розклад засідань:
27.06.2025 15:15 Лебединський районний суд Сумської області
30.07.2025 11:00 Лебединський районний суд Сумської області
04.08.2025 13:30 Лебединський районний суд Сумської області
12.08.2025 10:30 Лебединський районний суд Сумської області
15.08.2025 14:00 Лебединський районний суд Сумської області
23.10.2025 11:30 Лебединський районний суд Сумської області
13.11.2025 13:00 Лебединський районний суд Сумської області
15.12.2025 10:00 Лебединський районний суд Сумської області
19.01.2026 10:00 Лебединський районний суд Сумської області
23.02.2026 09:30 Лебединський районний суд Сумської області