Справа № 577/4704/23
Провадження № 1-кп/577/72/26
"23" лютого 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023200450000420 від 01.05.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023200450000420 від 01.05.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком до 25.02.2026 року.
В судовому засіданні прокурор вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки на даний час розгляд кримінального провадження стосовно останнього перебуває на стадії судового розгляду та завершити його до 25.02.2026 року неможливо, ризики, які малися на час обрання запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні серії умисних тяжких злочинів вчинених групою осіб, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, оскільки спрямований проти здоров'я нації, за вчинення якого у разі доведення його винуватості йому загрожує покарання, виключно у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Характер інкримінованого злочину, що має підвищену суспільну небезпечність, характеризує ОСОБА_7 з негативного боку та свідчить про те, що він, може покинути місце власного проживання, що перешкоджатиме повному, швидкому та неупередженому проведенню судового розгляду та перебуваючи на волі бажатиме ухилення від відповідальності і переховуватиметься від суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні, приймаючи участь в режимі відео конференції, з приміщення Київського СІЗО, відмовився висловлювати позицію щодо вказаного клопотання, зазначив що не чує, хоча за повідомленням працівника Київського СІЗО зв'язок відмінний, обвинувачений чує, що відбувається в судовому засіданні і яке питання поставлене на обговорення судом, та перебуває в приміщенні, з якого здійснюється відеоконференція.
Адвокат ОСОБА_4 , заперечувала проти клопотання прокурора, просила застосувати більш м'який запобіжний захід .
Прокурор в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підтримала, просила задовольнити.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, а також заперечення , дійшов наступних висновків.
Положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч.4ст.176 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України(ч.1 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1І ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Наведене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробі, зазначеній у п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд доходить переконанню, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Суд критично оцінює поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , вважає, що останній намагається перешкодити вирішенню клопотання про продовження запобіжного заходу.
Крім того, суд враховує, що за вироком Полтавського апеляційного суду ОСОБА_7 відбуває покарання за ч.2 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 спливає 25.02.2026 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, підстав для зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який на даний час не має і учасниками процесу докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; продовжують існувати ризики зазначені в ухвалі судді та на підставі яких був обраний цей запобіжний захід.
Таким чином, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 необхідно продовжити на строк до двох місяців.
Керуючись ст.ст. 177, 178,183,201,331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_7 , раніше встановлений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк до двох місяців, тобто до 18.04.2026 року до 24:00 год. з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення через Конотопський міськрайонний суд Сумської області, а обвинуваченому з моменту отримання її копії.
СуддяОСОБА_1