Справа № 944/5951/25
Провадження №2/944/999/26
(заочне)
23.02.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Карпин І.М.
за участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9869373 від 23.07.2024 в розмірі 22560,00 грн, судовий збір в розмірі 2422, 40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9869373 на суму 6900 грн. Для отримання кредитку відповідач зареєструвався на сайті кредитодавця та отримав доступ до особистого кабінету. У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту кредитодавця. Після цього відповідач ознайомився з чинною редакцією правил надання коштів у позику, заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов?язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати. Таким чином, на час укладення кредитного договору первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача, згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Згідно з правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту. Оскільки відповідач погодився з умовами, запропонованими в паспорті споживчого кредиту шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення кредитного договору. Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердив, що отримав у чіткій та зрозумій формі актуальну та достовірну інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також відомості про фінансову послугу та кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання або відмови від отримання такої послуги; ознайомився з правилами, повністю їх зрозумів, погодився з ними та зобов'язався неухильно їх дотримуватися. Таким чином, у кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідач приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 65394. На виконання умов кредитного договору, 23.07.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку НОМЕР_4. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 17.02.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви становить 25780,02 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6900 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 15660 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф) в розмірі 3000 грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 22560 грн, а також судові витрати, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
У судове засідання представник позивача не прибув, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача згідний на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явився. Поштові повідомлення про розгляд справи повернулися з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки в додатку «Vіber», на номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 КПК України днем вручення судової повістки є день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 05.11.2025 позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11.11.2025, після усунення вимог ухвали суду від 05.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 23.12.2025.
23.12.2025 розгляд справи відкладено, у зв?язку із неявкою відповідача ОСОБА_1 та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 17.02.2025.
Оскільки відповідач, будучи належно повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з?явився, про причини неявки до суду і поважність цих причин суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду даної справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 17.02.2026, є дата складення повного судового рішення 23.02.2026.
Встановленні судом фактичні обставини справи
23.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9869373, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 6000 грн.
Відповідач приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 65394.
Згідно з п.1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п.1.2, 1.3, 1.4 договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6000 гривень; тип кредиту кредитна лінія; цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 17 липня 2025 р., згідно умов пункту 3.5 цього договору. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 07 серпня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної ліній (строгу кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплата процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти з договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього договору. У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору передбачено, що стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.4 щодо договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) .
Згідно з п.1.6 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту , що складає 900 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах визначених п.3.5 Договору.
Відповідно до п.п.4.3.1 договору позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Згідно з п.6.4 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором, сума кредиту за яким перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 300 грн; на п'ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 600 грн; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 900 грн; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 1800 грн; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 2400 грн; на п'ятдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 3000 грн.;на шістдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання штраф у розмірі 3000 грн.
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, здійснило перерахування коштів в розмірі 6000 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією, наданою АТ «ПУМБ» за №КНО-07.8.5/1948БТ від 26.12.2025.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «Макс Кредит» ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Макс Кредит» за договором кредитної лінії 00-9869373 від 23.07.2024 в розмірі 22560,00 грн.
17.02.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал .
Відповідно до п.2.1, п.2.5 договору факторингу у порядку та на умовах, визначених у договорі факторингу позивач зобов'язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов'язався відступити позивачу права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних первісному кредитору за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від первісного кредитора до позивача відбувається у дату відступлення прав вимоги.
Згідно з реєстром боржників № б/н від 17.02.2025 за договором факторингу № №17022025-МК/ЮнітКапітал від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №00-9869373 від 23.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» становить 25560,00 грн., з яких 6900,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 15660,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 3000,00 грн штрафні санкції (пеня, штраф).
Мотиви та оцінка суду
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредитної лінії договором №00-9869373 від 23.07.2024, отже є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом 27.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9869373, згідно з яким останньому надано кредит в розмірі 6000 грн.
Під час укладення кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Кредитодавець належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором та перерахував кредит у встановленому розмірі на картковий рахунок позичальника. ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Судом встановлено, що ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал від 17.02.2025 набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту №00-9869373 від 23.07.2024.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши договір кредитної лінії, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі.
ТОВ ТОВ «Юніт Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 , тому позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Згідно з детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9869373 від 23.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 22560,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн, комісії в розмірі 900,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 15660,00 грн. Також ОСОБА_1 було нараховано штрафні санкції в сумі 3000,00 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів в період з 23.07.2024 по 07.08.2024 здійснювалося за ставкою 1%, а в період з 08.08.2024 по 17.02.2025 нарахування процентів здійснювалося за ставкою 1,45%.
Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.
Суд погоджується з розрахунком наданим позивачем в частині нарахування відсотків за період з 23.07.2024 по 06.08.2024 за ставкою 1%, що становить 900 грн (6000 грн *1%*15).
Також суд погоджується з нарахованими відсотками за період з 07.08.2024 до 20.08.2024 за ставкою 1.45% що становить 1218 грн (6000 грн *1,45%*14).
Водночас нарахування процентів в період з 21.08.2024 по 17.02.2025 в розмірі 1,45 % суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а відтак підлягає перерахунку.
З огляду на викладене, за період з 21.08.2024 по 17.02.2025 до стягнення із відповідача підлягають відсотки за користування кредитними коштами в сумі 12600 грн., які розраховані наступним чином 6000 грн. х 1% (процентна ставка) х 210 днів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до стягнення із відповідача підлягають відсотки за користування кредитними в сумі 14718 грн.
Враховуючи те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 6000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 900 грн комісії та 14718 грн - заборгованості за процентами, що становить всього 21618 грн.
Судові витрати
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2327, 90 грн.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):
1) договір про надання правничої допомоги від 10.09.2025 №10/09/25-02, укладений між адвокатом ТзОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», предметом якого є захист прав та законних інтересів клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь клієнта;
2) протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025;
3) додаткову угоду №25770866129 до договору про надання правничої допомоги від 10.09.2025 №10/09/25-02, відповідно до якої адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9869373від 11.09.2024.
4) акт прийому-передач наданих послуг від 01.10.2025, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін, така категорія справ є розповсюдженою; даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Враховуючи наведені обставини, складність справи, час, витрачений адвокатом на підготовку позовної заяви та процесуальних документів в межах розгляду справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-9869373 від 23.07.2024 в розмірі 21680 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.02.2026.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, вул.Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Карпин