Справа № 452/4122/25
20 лютого 2026 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,
представника заявниці адвоката Щурко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою особи без громадянства ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини,
Представник заявниці адвокат Щурко А.І. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про встановлення факту народження дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мелітополі Запорізької області особою без громадянства ОСОБА_1 , в якості батька просила зазначити громадянина України ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Від ОСОБА_3 на електронну адресу суду 26 січня 2026 року надійшла заява, в якій він зазначає, що з 2021 року по теперішній час перебуває у Республіці Польща, просить залучити його до участі у справі в якості спів заявника, оскільки у повному обсязі підтримує заяву ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник заявниці адвокат Щурко А.І. проти даної заяви не заперечувала, посилалася на ті обставини, що до заяви ОСОБА_1 було додано заяву ОСОБА_3 де він повністю погоджувався з викладеними в заяві обставинами та просив її задовольнити, оскільки є батьком ОСОБА_2 .
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).
Розділом IV «Окреме провадження» ЦПК України не передбачено положень про залучення співзаявника, а відповідно до приписів статті 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до частин дев'ятої-десятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Невизначеність норм процесуального закону не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір (постанова Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 367/2656/20.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_3 щодо залучення його в якості заявника до участі у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини, підлягає задоволенню.
Крім того, представник заявниці адвокат Щурко А.І. 28 січня 2026 року звернулася до суду з клопотанням про проведення молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України,
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновок експерта є згідно статті 76 ЦПК України є доказом по справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до приписів статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Заслухавши думку представника, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що для визначення біологічної спорідненості між ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_2 потрібні спеціальні знання, призначення експертизи в такому випадку є доцільним, а тому по справі слід призначити молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Враховуючи, що для вирішення питання обґрунтованості заявлених вимог треба встановити факт біологічної спорідненості між ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_2 , які заявники прагнуть встановити в результаті проведення молекулярно-генетичної експертизи стосуються предмета доказування та мають значення для правильного вирішення справи та встановлення цих обставин потребує спеціальних знань, а також те, що в матеріалах цивільної справи відсутній висновок експерта з даного приводу, суд вважає необхідним призначити по справі молекулярно-генетичну експертизу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252, ст. 253 ЦПК України, суд може з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку призначення судом експертизи на час проведення такої.
Тому суд дійшов висновку, що в даній справі на час проведення експертизи провадження належить зупинити.
Керуючись п. 5 ч.1 ст. 252, ст. ст. 298, 299, 353 ЦПК України, суд, -
Призначити у справі № 452/4122/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
1)Чи може бути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
2)Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, ЄДРПОУ 25575150 (Україна, 79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24, фактична адреса: вул. Збиральна, 24).
В розпорядження експертів направити матеріали цивільної справи.
Зобов'язати заявницю ОСОБА_1 на вимогу експертів прибути разом з дитиною до Львівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Витрати на проведення експертизи покласти на сторону заявників.
Попередити експертів, що будуть проводити призначену цією ухвалою експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини - зупинити на час проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя