Провадження №2/447/95/26
Справа №447/1892/25
(заочне)
23.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
27.06.2025 представник позивача ТОВ «Колект Центр» засобами системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 05.09.2019 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» укладено договір №0972181557 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору позики перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Заявки-Анкети, яка є невід'ємною частиною договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником Заявки-Анкети, які є невід'ємною частиною даного договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України), у якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов договору позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн. у межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився позичальник до укладення договору, та які є невід'ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти). Пропозиція (Оферта) на отримання третього траншу згідно Заявки-анкети №2628557020 від 12.02.2020 у рамках Договору про надання позики №0972181557 від 05.09.2019 підписано Позичальником 12.02.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор у якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. ТОВ «ІНФІНАНС» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умов договору позики. 14.07.2021 було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0972181557. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0972181557. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0972181557. Загальний розмір заборгованості за договором №0972181557 від 05.09.2019, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 76 599,96 грн., з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 4 539,99 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 72 059,97 грн. Проте, посилаючись враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59 438,77 грн., з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 4 539,99 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 54 898,78 грн. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
27.06.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «Коллект Центр» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 52-53).
Відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду від 01.07.2025, надіслану на адресу її місця реєстрації проживання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду та міститься у матеріалах справи (а.с. 65).
У судові засідання, призначені на 22.08.2025, 08.10.2025 відповідач не з?являлася.
03.12.2025 представник відповідача адвокат Ратич Т.М. подав заяву, у якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв?язку з наданням часу на ознайомлення з матеріалами справи.
20.01.2026 представник відповідача адвокат Ратич Т.М. подав заяву, у якій просив відкласти судове засідання у зв?язку з можливістю віднайдення доказів про сплату заборгованості відповідачем.
Втім, відзиву, заперечень з приводу позовних вимог подано не було.
У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з'явилися, від представника позивача у справі міститься заява щодо проведення розгляду справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечили.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не з'явилася у судове засідання, від останньої не надходило жодних заяв чи клопотань, беручи до уваги тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою ВС у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, провадження №61-22682св19.
Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив:
05.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та відповдіачем ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557 (а.с. 19-21).
Відповідно до п. 1.1 договору, Товариство надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту («кредит») для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МоnеуВООМ» (Правила), які є невід?ємною частиною Договору, а Позичальник зобов?язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.
Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №l та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем) (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору, мета отримання кредиту - для власних потреб.
Відповідно до п. 1.5. договору, загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень.
Пунктом 1.6. договору визначено, що у рамках дії даного договору сторони погодили такі загальні умови: процентна ставка - фіксована, маскимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) - 30 календарних днів, ліміт (сума) кредиту - 20 000,00 грн., максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75 %.
Згідно з п. 1.7. договору, протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які Позичальник зобов?язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил.
Положеннями п. 1.8. договору визначено, що графік платежів не надається.
Згідно з п. 1.9. договору, дія цього Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не повідомила іншу Сторону про його припинення у зв?язку з закінченням строку дії Договору. Дія цього Договору може бути передбачено цим Договором або законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється Додатком до цього Договору.
Максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 % (п. 1.10.2, 1.14. договору).
Відповідно до п. 1.11. договору, за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), Позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.
Датою видачі кредиту є 05.09.2019 (п. 1.13. договору).
Відповідно до п. 3.1., 3.1.1. договору, перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети (Додаток №5) та Додатка №2 до Договору, які є невід?ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання першого фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого фінансового кредиту та строк користування ним інші умови Визначено у Додатку №2. Підписання Товариством Додатку №l до Договору і Позичальником Додатку до договору є укладення та підписання договору в цілому.
Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети (Додаток №5) та Додатку №4, які є невід?ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.
У п. 3.4. договору, сторони домовились та визнають, що відносини між Товариством та Позичальником з приводу: 1) умов надання та отримання кредиту; 2) порядку нарахування відсотків, повернення (погашення) кредиту, сплати відсотків та інших платежів за Договором; 3) порядку продовження/зміни строку дії користування поточним кредитом (траншем), пролонгації; 4) іншим умов, що стосуються обслуговування кредиту зі сторони Позичальника, регулюються цим Договором, Правилами з усіма змінами, доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці (веб-сайті) Товариства за однією з наведених далі електронних адрес: www.moneyboom.ua, www.moneyboom.com.ua, Заявки-Анкети (Електронної заявки), а також умовами даного Договору.
У розділі 7.1. договору сторонами досягнуто згоди щодо додаткових положень, а саме щодо ознайомлення з Правилами, підписання заявки-анкети, підписання додаткових угод і додатків, зразків підписів, укладення договору в електронній формі, особистого кабінету.
ОСОБА_1 після введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «4d8q2f» підтвердила, що оригінальний примірник Договору, Заявку щодо надання інформації про умови кредиту та про сукупну вартість кредиту отримала.
Підписанням цього Договору, Позичальник підтверджує: надання Товариством інформації, визначеної в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до вимог чинного законодавства України; ознайомлення в повному обсязі із Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», розміщеними на веб-сайті Товариства та погоджується із ними в повному обсязі.
Відповідно до копії заявки-анкети на отримання кредиту, відповідач ОСОБА_1 12.02.2020 звернулася до ТОВ «ІНФІНАНС» із проханням надати їй кредит на вказаних у цій заявці умовах: сума кредиту - 4 540,00 грн., терміном на 30 днів, реквізити банківської картки: НОМЕР_1 , ціль кредиту - ремонт. Відповідач ввела свій РНОКПП НОМЕР_2 , серію та номер паспорту, особисті дані (анкетні дані, місце роботи, адресу місця проживання, номери мобільних телефонів, у тому числі друзів).
На підтвердження позовних вимог представником позивача також долучено копію пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628557020 від 12.02.2020 у рамках Договору надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557 від 05.09.2019 (оферта) (а.с. 22 зворот)), а також копію акцепту оферти від 12.02.2020 на отримання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628557020 від 12.02.2020 у рамках Договору надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557 від 05.09.2019 (оферта) (а.с. 23), Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (а.с. 24-28).
Заявку-анкету та вищевказані оферту та акцепт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «2v5r6z».
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, виданої директором ТОВ «ІНФІНАНС», клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір №0972181557 від 05.09.2019, ідентифікована ТОВ «ІНФІНАНС». Акцепт договору позичальником здійснений 12.02.2020 за допомогою аналога електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором «2v5r6z», надісланим на номер телефону відповідача НОМЕР_3 (а.с. 29), який збігається з одним із вказаних номером телефону в Заявці-анкеті (а.с. 22).
Відповідно до інформаційної довідки, виданої директором ТОВ «УПР», на підставі Договору на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017, Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» 12.02.2020 о 10:57:08 год. успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 4 540,00 грн., маска картки НОМЕР_4 (а.с. 29 (зворот)).
На підтвердження суми заборгованості представником позивача до позову долучено копії: розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «ІНФІНАНС» (а.с. 30 (зворот)-38), розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 (а.с. 39), розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 39 (зворот)).
Відповідно до копії договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, актів приймання-передачі реєстрів боржників до Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал», на умовах, встановлених цим Договором, за цим Договором Клієнт - первісний кредитор зобов?язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 221 939 136,68 грн., а фактор зобов?язується, здійснивши фінансування у порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками (а.с. 40-42).
Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.
За цим договором клієнт відступає право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов?язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.
Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій особі.
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору №0972181557 від 05.09.2019.Заборгованість відповідача становить 43 389,94 грн., з яких: 4 539,99 грн. - залишок по тілу кредиту; 38 849,95 грн. - залишок по відсотках (а.с. 43-44, 45).
Згідно з копією договору №10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» з додатками, за цим Договором у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №l та №3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором (а.с. 46-49).
Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору №10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору №0972181557 від 05.09.2019.Заборгованість відповідача становить 43 389,94 грн., з яких: 4 539,99 грн. - сума заборгованості за основним зобов?язанням; 72 059,97 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 7, 50-51).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов?язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Договір був підписаний з використанням одноразового ідентифікатору, а саме відображено певну алфавітно-цифрову послідовність, введену позичальником ОСОБА_1 , що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, права вимоги за договором надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557, укладеним 05.09.2019 відповідачем із первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС», перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», а від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр».
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ураховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернула, виникла заборгованість за договором надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», проте, на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки договором факторингу визначено, що первісний кредитор відступає право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників, а фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов?язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов?язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. Відповідачем також не спростовано належність їй номеру телефону, за допомогою якого було укладено договір кредиту, та банківської карти, на яку було перераховано кошти первісним кредитором, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем станом на дату відступлення позичальником права вимоги за укладеним ним із відповідачем договором.
Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за договором надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0972181557 у розмірі 43 389,94 грн., з яких: 4 539,99 грн. - залишок по тілу кредиту; 38 849,95 грн. - залишок по відсотках.
Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору №01-07/24 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 15-16), прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 16 (зворот)-17), заявки на надання юридичної допомоги №440 від 01.05.2025 (а.с. 18), витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 (а.с. 18 (зворот)).
Отже, на підставі вищевикладеного, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач та її представник не подали заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, проте, з огялду на складність справи, а саме те, що така розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, однак, сторони у судові засідання не з?являлися, з огляду на відсутність відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення у розмірі 4 000,00 грн., що відповідатиме складності справи та критеріям розумності, співрозмірності та добросовісності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов було пред'явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 768,34 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 43 389,94 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 59 438,77 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 512, 514, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 134, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2241685 від 05.01.2021 у розмірі 43 389 (сорок три тисячі триста вісімдесят дев?ять) гривень 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 34 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 23.02.2026.
Суддя Головатий А.П.