24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/5871/25
Суддя І інстанції - Мінаєва К.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення відповідача №084750011430 від 30.05.2025;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 06.11.2019 по 04.08.2022, починаючи з 21 травня 2025 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.05.2025 №084750011430 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 21.05.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, із зарахуванням до її пільгового стажу періоду роботи 06.11.2019 по 04.08.2022 відповідно до довідки №40 від 11.04.2025, виданої Комунальною установою «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає про те, що позивач не досягла встановленого законом 55 річного віку, а тому відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.05.2025 №084750011430 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії заявниця не досягнула встановленого законодавством пенсійного віку 55 років, право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на даний час відсутнє. Страховий стаж особи становить 29 років 00 місяців 20 днів. Пільговий стаж становить 10 років 03 місяці 29 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не враховано період роботи з 06.11.2019 по 04.08.2022, згідно пільгової довідки №40 від 11.04.2025, виданої Комунальною установою «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради, оскільки в переліку посад до наказу про результати проведення атестації робочого місця №71 від 08.11.2019 не вірно зазначене посилання на Постанову №461 від 24.06.2016, чинну в період роботи (а.с. 8).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та в частині незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 06.11.2019 по 04.08.2022, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно із статтею 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, а також те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії досягла віку 50 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.05.2025 №084750011430 та як наслідок необхідності його скасування.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.05.2025, адже станом на час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 мала страховий стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах, передбачених Списком №2, а саме страховий стаж становить 29 років 00 місяців 20 днів, пільговий стаж становить 10 років 03 місяці 29 днів про що зазначено у рішенні № 084750011430.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу період роботи з 06.11.2019 по 04.08.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з рішення № 084750011430 підставою для не зарахування вищезазначеного періоду пенсійним органом стало те, що в переліку посад до наказу про результати проведення атестації робочого місця №71 від 08.11.2019 не вірно зазначене посилання на Постанову №461 від 24.06.2016, чинну в період роботи (а.с. 8).
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до змісту довідки №40 від 11.04.2025, виданої Комунальною установою «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в комунальній установі «Кіровський будинок інвалідів» Запорізької обласної ради - далі перейменовано в комунальну установу «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради та, зокрема, за період з 01.01.2011 по 04.08.2022 виконувала роботу повний робочий по обслуговуванню психоневрологічно хворих людей за професією, посадою молодша медична сестра з догляду за хворими (молодший медичний персонал), у будинках інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення, молодші медичні сестра / з догляду за хворими, що передбачено Списком 2, розділ XXIV. Охорона здоров'я та соціальна допомога, код КП 5132, підстава Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Підстава для видачі: Атестація даного робочого місця проведені наказом №45А від 30.05.2005, наказом №56 від 28.05.2010, наказом №71 від 06.11.2014, наказом №71 від 08.11.2019, форми П-2, накази з кадрових питань, відомості про нарахування заробітної плати (а.с. 9).
За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, що набрав чинності 21.08.1992, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних них факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку № 442 передбачено, що атестація робочих місць за умовами проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного року.
Згідно із підпунктами 4.1 - 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами з 21.08.1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджено за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже, за періоди до 21.08.1992 проведення атестації робочих місць не вимагалось, але за періоди після 21.08.1992 підтвердження проведення атестації робочих місць для призначення пільгової пенсії за Списком № 2 є обов'язковим.
Водночас своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №№1, 2, робоче місце за якою підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, доводи пенсійного органу в рішенні від 30.05.2025 №084750011430 на неправильно зазначене посилання на Постанову №461 від 24.06.2016 в переліку посад до наказу про результати проведення атестації робочого місця №71 від 08.11.2019 не впливають на право позивача на соціальне забезпечення. Позивач, який працював на посаді, віднесеній до Списку №2 (що пенсійним органом не оспорюється), робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на порядок проведення атестації робочих місць (у тому числі, складання наказу про результати проведення атестації), у зв'язку з чим відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 06.11.2019 по 04.08.2022 відповідно до пільгової довідки №40 від 11.04.2025.
Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
В частині відмовлених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун