23 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/34610/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/34610/24 (головуючий суддя першої інстанції - Олійник В.М.) за позовом за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №160/34610/24 стягнуто до бюджету податковий борг з ОСОБА_1 у сумі 85412,67 грн..
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року в адміністративній справі №160/34610/24 залишено без змін.
17.12.2025 року представник ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про розстрочку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у вказаній вище справі на 12 місяців, затвердивши графік суми 85412,67 грн. рівними частинами по 7117,72 грн. щомісячно. В обґрунтування заяви зазначено, що на розмір пенсії ОСОБА_1 складає 8954,77 грн., а тому останній не має змоги сплатити податковий борг одним платежем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року заяву задоволено.
Розстрочено виконання рішення суду від 12.03.2025 року в справі №160/34610/24 шляхом стягнення до бюджету з ОСОБА_1 податкового боргу, починаючи з січня 2026 року, щомісяця по 7117,72 грн. до повного погашення заборгованості в розмірі 85412,67 грн..
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції є помилковими та необґрунтованими. Позивач зазначає, що посилання на незначні доходи відповідача є обставинами, що дійсно мають місце для значної частини населення України, але самі по собі не можуть бути підставою для розстрочення зобов'язань, що виникли декілька років потому. Такі обставини є загальними для всієї території України, на яких можна було б розстрочити та відстрочити виконання переважної більшості судових рішень.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили», є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В даній справі не є спірним питання набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №160/34610/24, яким стягнуто до бюджету податковий борг з ОСОБА_1 у сумі 85412,67 грн., та обов'язковість виконання такого рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При вирішенні питання розстрочення виконання судового рішення, суд повинен керуватися принципами співмірності та пропорційності, забезпечуючи баланс прав та законних інтересів як боржника, так і стягувача.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі №160/34610/24, Синельниківським ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ПМУМЮ (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №АСВП 78318587.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно довідки про доходи пенсія ОСОБА_1 складає 8954,77 грн. щомісячно, що на думку апеляційного суду свідчить про скрутне матеріальне становище відповідача.
Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не провів належної перевірки фінансового стану відповідача та інших джерел доходу, створив передумови для ухилення відповідача від виконання рішення суду.
Натомість, скаржником, який є контролюючим органом, в тому числі і доходів фізичних та юридичних осіб не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів наявності у відповідача інших доходів, крім пенсійних виплат.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що посилання на незначні доходи могло б розстрочити та відстрочити виконання переважної більшості судових рішень колегія суддів вважає безпідставним, оскільки в кожному конкретному випадку суд надає оцінку поданим боржником доказам і враховує лише ті, які не спростовані стягувачем.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий стан боржника, та відсутність доказів на обгрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, апеляційний суд погоджується із висновоком суду першої інстанції про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325,328, 373, 378 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/34610/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/34610/24 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова