24 лютого 2026 року справа №200/9440/25
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_4 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ), НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч.3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що копія рішення суду першої інстанції від 22 грудня 2025 року доставлено апелянту 23.12.2025 року на офіційну електронну адресу в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 2 ч.6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, у розумінні положень КАС України, копія судового рішення вважається врученою 22 грудня 2025 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 18.01.2026 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційна скарга була залишена без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десятиденного строку з дня вручення ухвали шляхом невідкладного подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 1453 грн. 44 коп.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року повернуто апеляційну скаргу, яка отримана апелянтом 12.02.2026.
18.02.2065 апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу до суду.
Тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що на сьогодні наявні постійні перебої з енергопостачанням, що унеможливлює відпрацювання документів у встановленому порядку, також поросить врахувати що НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) входить до Сил оборони України та здійснює заходи щодо відсічі збройної агресії російської федерації.
Крім того, військова частина є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Розпорядником бюджетних коштів першого рівня виступає Міністерство внутрішніх справ України, розпорядником коштів другого рівня - Адміністрація Держприкордонслужби України, у зв'язку з чим НОМЕР_6 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_1 ) як відповідач, не має можливості оперативно та самостійно забезпечити перерахування коштів на оплату судового збору.
Також, просить Суд врахувати, що Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введений воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, яка відповідно до статті 6 Закону України «Про державну прикордонну службу України» входить до структури Державної прикордонної служби України та відповідно до пункту 2 Указу, переведена на воєнний стан і залучена разом з Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями утворених відповідно до законів України, до забезпечення оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ російської федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави у районах ведення бойових дій у східних областях Держави, особовий склад в/ч НОМЕР_1 виконує як Конституційний обов'язок з захисту України від окупаційних військ рф, так і обов'язки з повсякденної діяльності, зокрема здійснення судового захисту в/ч НОМЕР_1 , так як не передбачено чинним законодавством зупинення судових проваджень відносно військових частин які залучені до оборони України, стримування та відсічі окупаційних військ російської федерації.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання апелянтом покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які скаржник вступає в інших сферах його діяльності.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Відповідно висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв'язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №804/2979/17 від 15.05.2018 та №822/276/17 від 07.06.2018.
Зважаючи на зміст викладених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, Верховний Суд дійшов до висновку, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь яких доказів на підтвердження цих обставин.
Аналогічні висновки і мотиви викладені в постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21,.
Таким чином, обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог процесуального законодавства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).
Щодо посилання апелянта на введення воєнного стану, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб'єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року у справі № 320/3537/19, від 17 жовтня 2022 року у справі №640/32298/20, від 17 жовтня 2022 року у справі №990/134/22, від 13 жовтня 2022 року у справі №200/7905/20-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 520/6082/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №420/22078/21.
Крім того, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.
Суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, що неможливість подання апеляційної скарги у передбачений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану.
Виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).
Таким чином, пояснення вказані скаржником в обґрунтування апеляційної скарги суд апеляційної станції не бере до уваги, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.
Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими іншими причинами такого пропуску.
Крім того, до апеляційної скарги відповідачем вдруге не було додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1453 грн. 44 коп. (3028*0,4*150%*0,8).
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785; розрахунковий рахунок - UA758999980313161206081005630; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - Судовий збір, на рішення по справі (Номер справи), Перший апеляційний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.2, 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 - залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору в сумі 1453 грн. 44 коп. та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Г. Казначеєв