24 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/6160/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/6160/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
12.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/6160/25, у якій просить надати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025, яке набрало законної сили, та яким, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Винницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/6160/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області у строк до 20.02.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження з доказами надсилання іншій стороні відповідно до кількості учасників справи.
Відповідачем надані пояснення на заяву, на обґрунтування яких вказує, що ним повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення йому пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду, та за результатами розгляду винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії №974230820753 від 30.12.2025, у зв'язку з недоцільністю. При розрахунку пенсії за віком (коефіцієнт стажу - 0,51500), з урахуванням проіндексованого середнього заробітку 8913,83 грн середньомісячний заробіток - 23429,56 грн, відповідно основний розмір пенсії за віком складатиме 12066,22 грн (23429,56 х 0,51500). Надбавка за понаднормовий стаж (16 років) - 199,52 грн. Пенсія за особливі заслуги перед Україною - 472,20 грн. Розмір пенсії з надбавками складає - 12511,88 грн. Загальний розмір пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» складає 11396,40 грн. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 620/6160/25 виконано у повному обсязі.
Розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю, дослідивши необхідні для її розгляду матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
За приписами статей 129 та 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.
Також, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України вказав, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Тому, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 340/962/19, клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із заявою про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.
Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 620/6160/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково у визначений судом спосіб: визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, доведеного до відома ОСОБА_1 у листі від 16.05.2025 № 5975-5974/К-02/8-2500/25 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Винницькій області від 17.03.2025 № 974230820753 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Винницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення йому пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
При цьому, у мотивувальній частині вказаного рішення Чернігівський окружний адміністративний суд, серед іншого зробив висновок про те, що оскільки позивач надав відповідачу довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), визначену додатком 4 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622), тому вона має бути врахована при призначенні йому пенсії. При цьому, згідно із змістом цієї довідки розмір заробітної плати на посаді, на якій працював позивач складає 18 207, 00 грн.
Водночас, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 37 Закону №3723-XII), про що також зазначено у рішенні суду.
Відповідно до прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Винницькій області рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 30.12.2025 №974230820753, при розрахунку пенсії за віком (коефіцієнт стажу - 0,51500), з урахуванням проіндексованого середнього заробітку 8913,83 грн середньомісячний заробіток - 23429,56 грн, відповідно основний розмір пенсії за віком складатиме 12066,22 грн (23429,56 х 0,51500). Надбавка за понаднормовий стаж (16 років) - 199,52 грн. Пенсія за особливі заслуги перед Україною пункт 7 статті 1 ЗУ - 472,20 грн. Розмір пенсії з надбавками складає - 12511,88 грн. Загальний розмір пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» складає 11396,40 грн. Враховуючи вище зазначене, відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, а саме в переході з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку з недоцільністю.
Отже, згідно з матеріалами справи, судове рішення у справі № 620/6160/25 є невиконаним, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Винницькій області рішення прийнято без урахування висновків суду, зокрема, щодо врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 , довідки від 14.02.2025 №77 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), визначену додатком 4 до Порядку № 622 та визначення її розміру, виходячи не із 60 відсотків суми заробітної плати позивача, а за формулою визначення розміру пенсії за віком, яка передбачена Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6160/25 шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Винницькій області було зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення йому пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Частиною третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При цьому відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024) звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Звернути увагу сторони відповідача на необхідність додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України при поданні звіту про виконання судового рішення у справі № 620/7336/25.
Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення статті 382-1 КАС України, відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Тож суд встановлює строк для подачі звіту протягом 30 днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Також суд роз'яснює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Попередити відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 КАС України:
- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/6160/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі № 620/6160/25.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтями 294-297 КАС України.
Суддя Марія ДУБІНА