24 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/277/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у розділі виключення із військового обліку відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у розділі виключення із військового обліку, відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до військової служби на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 10.02.2015 Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач був визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 27а графи II Розкладу хвороб Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та виключений 10.02.2015 ІНФОРМАЦІЯ_5 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що було внесено відповідні відомості до військового квитка НОМЕР_1 . Проте під час перевірки позивачем облікових даних у мобільному додатку «Резерв+», позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відсутні відомості про непридатність до військової служби та про виключення з військового обліку, натомість позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 та зазначено про порушення правил військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду відзив на позовну заяву, якому не погоджується з доводами позивача та просить відмовити у його задоволенні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання ухвали суду від 14.01.2026 подав до суду лист від 16.01.2026 № 12/128.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
10.02.2015 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 27а графи II Розкладу хвороб Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку НОМЕР_1 (розділ ІХ «Відмітки про звільнення від військового обов'язку» стор. 32)
10.02.2015 до військового квитка серії НОМЕР_1 було внесено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, на підтвердження виключення позивача з військового обліку, до його військового квитка НОМЕР_1 та паспорта громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7 10.09.2015 було проставлено штамп «Невійськовозобов'язаний» (сторінка 26 військового квитка НОМЕР_1 та сторінка 9 паспорта позивача серії НОМЕР_3 ).
20.11.2025 під час перевірки позивачем своїх облікових даних у мобільному додатку «Резерв+», позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні відомості про непридатність до військової служби та про виключення з військового обліку, натомість позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 та зазначено про порушення правил військового обліку, що підтверджується копією електронного військово-облікового документа позивача сформованого в мобільному застосунку «Резерв+» від 20.11.2025.
З метою з'ясування обставин повторного взяття позивача на військовий облік, представник позивача направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 адвокатський запит від 09.12.2025.
Листом від 11.12.2025 № 14/659 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що у ІНФОРМАЦІЯ_10 відсутня будь-яка інформація щодо позивача, проте згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
На заяву позивача від 14.12.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 17.12.2025 № 5/12515 повідомив, що вчинити запитувані позивачем дії неможливо, оскільки у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні докази визначення позивача непридатним, також у військовому квитку НОМЕР_1 на сторінці 26 вказані різні дати, на сторінці 32 написи майже не читабельні. При цьому було зазначено, що позивачу потрібно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_11 із оригіналами документів, а саме: паспорт громадянина України, військовий квиток, документ, що підтверджує місце реєстрації та виключення з військового обліку.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 (далі також Закон № 3543-ХІІ).
У статті 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі також Закон №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з частиною дев'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно частини 1 статті 14 Закону № 2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно з частиною 9 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких: за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких: за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону № 2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Так, згідно з частинами першою, п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
На час виключення позивача з військового обліку була чинна постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 № 377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників», який втратив чинність у зв'язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 №921 (далі - Порядок №921).
Порядок № 921 також втратив чинність у зв'язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок № 1487).
Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).
23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом раніше, 10.02.2015 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 27а графи II Розкладу хвороб Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку НОМЕР_1 (розділ ІХ «Відмітки про звільнення від військового обов'язку» стор. 32)
10.02.2015 до військового квитка серії НОМЕР_1 було внесено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, на підтвердження виключення позивача з військового обліку, до його військового квитка НОМЕР_1 та паспорта громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7 10.09.2015 було проставлено штамп «Невійськовозобов'язаний» (сторінка 26 військового квитка НОМЕР_1 та сторінка 9 паспорта позивача серії НОМЕР_3 ).
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон № № 1951-VIII) , Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Стаття 9 Закону № 1951-VIII визначає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII передбачає, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон № 1951-VIII визначені персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
При цьому відповідач не надав суду докази, які повинні бути у нього в наявності: свідоцтва про хворобу або докази передання таких документів до архіву Міністерства оборони України, Книгу протоколів засідань ВЛК за 10.02.2015, що стосуються виключення позивача із військового обліку.
Також відповідач не надав суду відомості та докази про затвердження Регіональною ВЛК свідоцтва про хворобу та постанови/довідки військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби та виключення із військового обліку.
Свідоцтво про хворобу, картка обстеження, облікова картка, довідка (постанова) про проходження військово-лікарської комісії, книга протоколів засідань військово-лікарської комісії залишається у військово-лікарських комісій у особовій справі військовозобов'язаного та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військових комісаріатах).
Зазначені документи оформляються в залежності від того, до якого контингенту графи І, ІІ, ІІІ належить військовозобов'язаний, який проходить ВЛК та підстав направлення на ВЛК.
Під час проставлення відмітки про виключення із військового обліку у відповідача не виникло жодних сумнівів у достовірності відомостей про непридатність позивача до військової служби та підстав виключення із військового обліку.
Відповідач жодних заперечень та доказів того, що військовий квиток позивача містить ознаки службового підроблення, чи записи, які містяться у ньому не відповідають дійсності, суду не зазначив, докази наявності кримінальних проваджень стосовно факту службового підроблення військового квитка суду не надав.
Оскільки відповідачем не надані зазначені вище докази про вчинення кримінальних правопорушень стосовно вчинення протиправних дій посадовими особами відповідача відносно порушення військового обліку військовозобов'язаних (службове підроблення, втрата документів, перевищення повноважень, злочинна недбалість тощо), то суд констатує, що перелічені докази повинні зберігатись у відповідача.
Виявивши відсутність свідоцтва про хворобу, або незатвердження Регіональною ВЛК та інших документів, підстав проходження ВЛК позивачем, що пов'язані із проходженням військово-лікарської комісії 10.02.2015, відповідач повинен, був ініціювати службове розслідування, щодо випадку, які за результатами вивчення спричинили необґрунтоване виключення позивача з військового обліку.
Відповідач доказів проведення службового розслідування суду не надав.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач з 10.02.2015 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку та паспортному документі.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт виключення позивача з військового обліку у встановленому законом порядку, не доведено недійсність або підроблення військово-облікових документів, не підтверджено наявність кримінальних проваджень щодо можливих порушень під час оформлення відповідних рішень військово-лікарської комісії.
Водночас, відповідач не надав суду документів, які повинні зберігатися в органі ведення військового обліку (свідоцтва про хворобу, протоколів засідань ВЛК, рішень про затвердження висновків ВЛК тощо), а також доказів проведення службового розслідування у зв'язку з виявленням їх відсутності. Невиконання відповідачем обов'язку щодо належного зберігання та ведення облікової документації не може покладати негативні наслідки на позивача.
За таких обставин, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про перебування позивача на військовому обліку та про порушення ним правил військового обліку є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним даним і вимогам законодавства.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1065,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із військового обліку у зв'язку із визнанням непридатним до військової служби на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку НОМЕР_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2026 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА