23 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/12409/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Вертіївського сільського голови Лозяна Федіра Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 11.11.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Вертіївського сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження №128-к від 05.11.2025 сільського голови Вертіївської сільської ради Федора Лозяна «Про оголошення догани ОСОБА_1 та втрати чинності розпорядження сільського голови» в частині оголошення догани ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження Вертіївського сільського голови Федора Лозяна від 05.11.2025 №128-к про оголошення догани винесене з порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 28.01.2026 залучено до участі в справі як другого відповідача Вертіївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області (далі - відповідач 2). Також витребувано копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно позивача.
У встановлений судом строк від відповідачів відзиви на позов та витребувані ухвалою суду докази не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 з 09.08.2016 працює на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.10.1995 (а.с.10-15).
Відповідно до витягу з протоколу №1 засідання педагогічної ради від 14.08.2025 ухвалено, зокрема організувати з 01.09.2025, на період дії воєнного стану, освітній процес для здобувачів освіти 1-11 класів в очній (денній) формі із застосуванням змішаного навчання (п.1.1) (а.с.21).
31.10.2025 сільський голова Федір Лозян Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області виніс розпорядження від 31.10.2025 №71 про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею, яким відповідно ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року №1003 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», у зв'язку з нестабільною безпековою ситуацією у регіоні та з метою захисту прав здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, враховуючи колективне звернення батьків учнів першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області: 1. Начальнику відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_3 забезпечити організацію освітнього процесу для здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за дистанційною формою навчання з 03.11.2025 (а.с.19).
ОСОБА_1 листом від 05.11.2025 №01/1361 на виконання розпорядження від 31.10.2025 поінформувала сільського голову Вертіївської сільської ради Федора Лозяна, що на її ім'я 05.11.2025 року надійшло звернення (зареєстроване за №01 ) від батьків 1 класу Вертіївського ліцею про очну форму навчання дітей. Враховуючи думку батьків та право дітей на отримання якісної освіти, їх соціалізацію, розвиток комунікативних навичок, здобувачі освіти 1 класу Вертіївського ліцею продовжуватимуть навчатись за очною формою. До листа додала копію звернення батьків учнів 1 класу Вертіївського ліцею (а.с.22- 23).
05.11.2025 розпорядженням сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з невиконанням розпорядження сільського голови від 31.10.2025 №71 «Про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею», лист - пояснення від начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_4 від 05.11.2025 №01/1361 зареєстрований №03-10/174 від 05.11.2025 та звернення батьків учнів 1 класу Вертіївського ліцею до сільського голови ОСОБА_5 та начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 Вертіївської сільської ради зареєстроване 05.11.2025 №КО-328/03-12,:
1.Оголошено догану ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;
2.Визнано таким, що втратило чинність розпорядження сільського голови 31.10.2025 №71 «Про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївської ліцею» (а.с.20).
Вважаючи розпорядження сільського голови Вертіївської сільської ради від 05.11.2025 №128-к протиправним у частині оголошення догани, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи судом зазначає таке.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон 2493-III).
Відповідно до статті 1 Закону №2493-ІІІ служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно із статтею 2 Закону №2493-ІІІ, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 3 Закону №2493-ІІІ встановлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Частиною 4 статті 42 Закону №2493-ІІІ передбачено, що сільський, селищний, міський голова, серед іншого, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Оскільки ОСОБА_1 з 2016 року працює на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, то належить до посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
Згідно із статтею 19 Закону №2493-ІІІ особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.
Водночас згідно з частиною третьою статті 7 Закону №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Оскільки норми Закону №2493-III не встановлюють процедуру притягнення посадової особи органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, то в даному випадку мають застосовуватись відповідні норми трудового законодавства, передбачені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно із статтею 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
Статтею 147 встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (ч.1 ст.148 КЗпП України).
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Норми статті 61 Закону «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначають, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: вчинення дисциплінарного проступку, тобто, протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч.1 ст.65 Закону №889-VIII).
Згідно із частиною 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 66 Закону №889-VIII визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Щодо проведення процедури, яка передує винесенню розпорядження про оголошення догани, суд зазначає таке.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (ч.6, ст.66 Закону №889-VIII).
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.06.2000 №950, відносно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа. (пункт 2 Порядку ).
Стаття 69 Закону №889-VIII закріплює повноваження дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) (ч.1 ст.69 Закону №889-VIII).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі (ч.2 ст.69 Закону №889-VIII).
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження. У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки (ч.3 ст.69 Закону №889-VIII).
Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом (ч.4 ст.69 Закону №889-VIII ).
У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. (ч.6 ст.69 Закону №889-VIII).
Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. (ч.7 ст.69 Закону №889-VIII). Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. (ч.8 ст.69 Закону №889-VIII ).
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (ч.9 ст.69 Закону №889-VIII).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч.10 ст.69 Закону №889-VIII ).
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч.11 ст.69 Закону №889-VIII).
Суд також звертає увагу на те, що порядок застосування дисциплінарних стягнень визначається статтею 149 Кодексу законів про працю, яким визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Судом встановлено, що 05.11.2025 розпорядженням сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з невиконанням розпорядження сільського голови від 31.10.2025 №71 «Про організацію навчального процесу здобувачів освіти першого класу Вертіївського ліцею», лист - пояснення від начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_4 від 05.11.2025 №01/1361 зареєстрований №03-10/174 від 05.11.2025 та звернення батьків учнів 1 класу Вертіївського ліцею до сільського голови ОСОБА_5 та начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 сільської ради зареєстроване 05.11.2025 №КО-328/03-12 оголошено догану ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;
Проте доказів утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та проведення службового розслідування відповідачами не надано.
Статтями 147-149 КЗпП України визначено, що роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №824/773/17-а виснував, що необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов'язково доведена роботодавцем.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Накладення дисциплінарного стягнення передбачає обов'язкове з'ясування його наявності та всіх обставин вчинення, ступеня тяжкості та інших обставин які можуть вплинути на прийняття рішення.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 по справі №554/9493/17 зазначив, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком. Особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу.
Виходячи із принципу та стандарту доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності слід віддати перевагу стандарту «поза всяким розумним сумнівом», який означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
При цьому, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.
Оскільки відповідачі не довели вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та правомірності притягнення її до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним розпорядженням від 05.11.2025 №128-к, таке розпорядження не відповідає критеріям правомірності, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Вертіївського сільського голови Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 05.11.2025 №128-к сільського голови Вертіївської сільської ради «Про оголошення догани ОСОБА_1 та втрати чинності розпорядження сільського голови» в частині оголошення догани ОСОБА_1 - начальнику відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 лютого 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Вертіївський сільський голова Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Лозяна Федіра Миколайовича (код ЄДРПОУ 04414313, вул. Миру, буд. 126, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624).
Відповідач 2: Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04414313, вул. Миру, буд. 126, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624).
Суддя С.В. Бородавкіна