24 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3026/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 203676,86 грн, в тому числі 19244,71 грн - до державного бюджету та 184432,15 грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначило, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 203676,86 грн, яка виникла по єдиному податку з фізичних осіб та військовому збору.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, а відтак суд відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася відповідачеві, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За наведених вище обставин, судом вжито усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним своїх процесуальних прав.
Дослідивши письмові докази суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у позивача як платник податків.
Відповідач згідно з поданою ним заявою про застосування спрощеної системи оподаткування перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (третя група платника єдиного внеску зі ставкою єдиного податку, що становить 5% доходу).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Чернівецькій області за відповідачем рахується податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 184432,15 грн та військовому збору в сумі 19244,71 грн.
Вказана заборгованість відповідача виникла в результаті несплати ним узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно поданих податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік та І квартал 2025 року та суми військового збору.
Наявність у відповідача податкового боргу по платежу єдиний податок з фізичних осіб та військового збору підтверджується також розрахунком суми податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу, податковим органом направлена податкова вимога форми "Ф" від 10.03.2025 №0001193-1310-2413 на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручено особисто.
Оскільки відповідач, у встановлений законодавством строк, не сплатив узгоджені грошові зобов'язання у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За нормами пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
За нормами пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Згідно з пунктом 296.3 статті 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових деклараціях. Такі суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.
У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу. Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми "Ф" від 10.06.2025 №0001193-1310-2413 на суму податкового боргу 88208,59 грн.
Водночас, зазначена податкова вимога не була відкликана.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В силу положень пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався. Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З урахуванням того, що податкова заборгованість в розмірі 203676,86 грн відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 203676,86 грн, в тому числі 19244,71 грн - до державного бюджету та 184432,15 грн до місцевого бюджету.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58603, Код ЄДРПОУ 44057187);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя І.В. Маренич