24 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2504/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасувати пункт рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Черніков Д.Ю. звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.03.2025 №25/д, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки державного секретаря Міністерства оборони України від 28.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у зв'язку із загибеллю батька - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити виплату ОСОБА_1 таку одноразову грошову допомогу.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернулася із заявою, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю її рідного батька, однак рішенням відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що відповідно до наданих документів заявник не відноситься до неповнолітньої дитини та за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні. Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки у редакції Закону №2011-ХІІ, згідно змін внесених Законом України №3515-ІХ від 09.12.2023, дітей, незалежно від умови досягнення чи не досягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказав, що позивачка вважає протиправним повернення її заяви на доопрацювання, посилаючись на зміни до законодавства, які на момент подання заяви вже дозволяли повнолітнім дітям отримувати одноразову грошову допомогу без обмежень щодо віку чи факту утримання. Зауважує, що на дату смерті батька позивачки діяла редакція частини першої статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала виключний перелік осіб, уповноважених на отримання одноразової грошової допомоги, а саме: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття; утриманці загиблого (померлого). При цьому, факт повноліття дитини виключав автоматичне право на допомогу, якщо така дитина не перебувала на утриманні загиблого. Норма пункту 2 Постанови КМУ №168 чітко визначає, що дата загибелі військовослужбовця є моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, а отже, саме ця дата є відправною точкою для визначення правового режиму. Відповідно, до правовідносин щодо виплати одноразової грошової допомоги застосовується редакція Закону України №2011-XII, чинна на дату загибелі, незалежно від часу подання заяви особою. З урахуванням того, що позивачкою не було надано документів про належність її до кола осіб, визначених статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, Комісією Міністерства оборони України було повернуто вказані документи на доопрацювання.
2.3. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав доводи викладені у позовній заяві. Додатково зазначив, що згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Відтак зазначає, що дата смерті особи встановлена не для визначення кола осіб, хто мають право на одноразову грошову допомогу, а для встановлення дати початку відліку трирічного строку для подачі заяви.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (далі - Позивач) є рідною дочкою ОСОБА_2 (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, що підтверджується, витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.09.2024 №3374 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.10, 10 зворот).
Як вказує позивач, вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю її рідного батька - ОСОБА_2 .
У подальшому відповідні документи щодо розгляду питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу були передані з ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.03.2025 №25/д, за результатами розгляду документів ОСОБА_1 , що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.11 зворот).
Згідно змісту вказаного рішення зазначено, що відповідно до наданих документів заявник не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого.
Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні.
Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії не надано.
З огляду на викладене комісією вирішено, документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що він перебував на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Згідно статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Так, Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на:
- військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;
- військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
- військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.
Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Так, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Абзацами 1-4, 6 п.2 Постанови №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою №168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 гривень.
Суд зазначає, що єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених п.1 Постанови №168 та загибель в період дії воєнного стану.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 11.09.2024 по справі №160/14225/23.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).
Вказаний Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Пунктом 10 Порядку №975 визначено перелік документів, які члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії, в тому числі - заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ, набрав чинності - 29.03.2024) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 № 3515-ІХ, набрав чинності - 29.03.2024) у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
За правилами частини четвертої статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ; набрав чинності - 29.03.2024) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Між тим, до набрання чинності Законом України від 09.12.2023 № 3515-ІХ (набрав чинності - 29.03.2024) згідно з частиною першою статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Таким чином, до 29.03.2024 право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належало, зокрема, дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які не досягли повноліття або дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які є утриманцями загиблого (померлого) у розумінні Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням субсидіарного застосування норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" в частині змісту юридичної категорії "непрацездатні особи" (тобто або неповнолітнім дітям загиблого або дітям загиблого, які є утриманцями і після досягнення повноліття).
Після 29.03.2024 законодавцем сформульовано нове правило, згідно з яким право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належить дітям загиблого (померлого військовослужбовця) незалежно від досягнення ними повноліття.
Як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, батько позивачки солдат ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, що підтверджується, витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.09.2024 №3374 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
У зв'язку з загибеллю батька позивачка звернулася із заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги.
Розглянувши подані документи, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом від 21.03.2025року №25/д повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки заявниця не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого.
Також, зазначено, що за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні.
Таким чином, у межах спірних правовідносин суб'єкт владних повноважень заперечив право на отримання одноразової грошової допомоги станом на календарну дату загибелі військовослужбовця за повнолітньою донькою.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що на момент звернення позивачки із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_1 вже діяла редакція ст.16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає право повнолітніх дітей на отримання такої допомоги.
Щодо доводів відповідача, що одноразова грошова допомога повинна призначатись і виплачуватись в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, тобто станом на 13.11.2023 (смерть батька позивачки), суд вважає необґрунтованими та зазначає, що реалізація права на виплату одноразової грошової допомоги передбачена абз.2 п.2 Постанови № 168 та визначається з дати загибелі, визначеної у свідоцтві про смерть військовослужбовця, а також обмежується відповідно до п.9 статті 16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" строком у три роки з дня виникнення такого права.
Оскільки датою смерті батька позивачки є 13.11.2023, тобто з цієї дати виникає право позивачки саме на звернення з заявами про отримання одноразової грошової допомоги.
Суд зауважує, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду 05.02.2025 року у справі №120/17960/23.
Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 №3515-IX вказано, що необхідність прийняття законопроекту пов'язана із тим, що у багатьох родинах членами сімей є, зокрема, особи, що досягли повноліття, особи, які проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, інші особи, за умови, що вони проживали разом із загиблим, спільно вели господарство, мали взаємні права та обов'язки, притаманні членам сім'ї. Метою цього законопроекту є встановлення рівних та справедливих соціально-правових гарантій для усіх членів сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та поліцейських, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби чи інших випадках.
Отже, законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011-XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця.
Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин положення статей 3, 17, 65 Конституції України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд дійшов висновку, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця є грошовим еквівалентом саме соціальної гарантії, пов'язаною із втратою члена родини - військовослужбовця під час виконання конституційного військового обов'язку.
Отже, враховуючи те, що розгляд заяви позивачки відбувся в межах встановленого строку та за нового правового регулювання, тобто адміністративна процедура, ініційована нею стосовно реалізації визначеного законом права на отримання одноразової грошової допомоги завершена після набрання чинності частиною четвертою статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ; набрав чинності - 29.03.2024), відтак у відповідача були відсутні підстави для про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України призначити позивачу виплату одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
У разі, якщо суб'єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт владних повноважень має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.
Суд зауважує, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не прийнято жодного рішення, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Міністерства оборони України призначити виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_1 , слід відмовити як передчасних.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 968,96грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.03.2025 №25/д, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки державного секретаря Міністерства оборони України від 28.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у зв'язку із загибеллю батька - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03049 ЄДРПОУ 00034022).
Суддя В.О. Кушнір