про залишення позовної заяви без розгляду
24 лютого 2026 року Справа № 580/9078/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді справа за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень.
25.12.2025 представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду мотивуючи його тим, що Бобрицька сільська рада Черкаської області, будучи органом місцевого самоврядування, звернулась до адміністративного суду у даній справі на виконання своїх владних (управлінських) функцій у межах повноважень щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, а відтак є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України. Тому враховуючи положення ч. 2 ст. 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки спірне рішення надійшло Позивачу засобами поштового зв'язку 14.02.2025. Таким чином, відлік строку на звернення Позивача до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування Спірного рішення розпочався 15.02.2025 та сплив 15.05.2025, тоді як з позовом Бобрицька сільська рада звернулась лише 08.08.2025.
02.01.2026 представник позивача подав до суду заперечення в якому вказав, що, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративнотериторіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом. Зауважує, що зміст даної норми Закону стосується виконавчого органу Канівської міської ради, який здійснює підготовку і внесення відповідних пропозицій на розгляд Канівської міської ради і тим самим виконує владно-управлінські функції, в той же час у позивача вони відсутні при ухваленні та оскарженні спірного рішення від 23.01.2025 21 - 38. Вважає, що до даних спірних відносин застосовується загальний строк звернення до суду відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, тобто шестимісячний.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 клопотання представника відповідача - задоволено частково. Адміністративний позов Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишено без руху. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії повного тексту ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
На виконання ухвали від 06.02.2026 представник позивача надіслала заяву про усунення недоліків в якій вказала, що Бобрицька сільська рада Черкаської області зверталася неодноразово до Канівської мільської ради та її виконавчого органу з запитами про надання доступу до публічної інформації, а саме в частині містобудівної документції, яка була розроблена Канівською міською радою та є в її розпорядженні, але нажаль остання відмовляла в їх наданні. В звязку з цим Бобрицька сільська рада Черкаської області звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та Державного архіву Черкаської області, і лише після цього мала можливість отримавши відповідні документи (докази) в установленому законом порядку оскаржити спірне рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області», оскільки без містобудівної документції та картографічних даних не можливо було зясування всіх необіхдних у справі обставин. З огляду на викладене вважають, що Бобрицька сільська рада Черкаської області вживала заходів щодо отримання у законний спосіб належних та допустимих доказів для перевірки та спростування зазначених у спірному рішенні обставин, а тому пропустила визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк на звернення до суду з вказаним позовом. Просить визнати причини пропуску тримісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом поважними та поновити його.
Представник відповідача подав до суду клопотання в якому заперечив проти задоволення заяви представника Позивача з підстав, що підставою позову у частині скасування Спірного рішення є ненаведення відповідача переліку недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Отже, звернення Позивача до суду обумовлено не тим, що зазначені в Спірному рішення обставини не знайшли свого підтвердження в результаті перевірки, яку начебто проводив Позивач, а відсутністю визначених законом обставин для відмови у погодженні проекту землеустрою. Щодо доказів, долучених до заяви, представник відповідача зазначає, що половина з них існувала ще до прийняття Спірного рішення, а інша - отримана після подання позову до адміністративного суду. Так, листи Бобрицької сільської ради від 17.01.2025, 20.01.2025, а також листи ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 13.01.2025, 21.01.2025, 27.01.2025 були у володінні Позивача ще до отримання копії Спірного рішення 14.02.2025, тому не можуть свідчити про «вжиття заходів» Позивачем по перевірці обставин, наведених у Спірному рішенні, чи підготовки до його оскарження. Так само, адвокатські запити, долучені до заяви, датовані 08.08.2025 тобто в день подачі позову, а відповіді на такі запити від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, Державного архіву та Черкаської ОДА датовані 14.08.2025, тобто уже після подачі позову до суду. Таким чином, жодний із наданих представником Позивача доказів не підтверджує того, що Позивач після отримання Спірного рішення та до моменту звернення до суду вчиняв дії, пов'язані з підготовкою до звернення до суду, як про це хибно зазначає представник Позивача у своїй заяві.
Ознайомившись з заявою про поновлення строку для звернення з позовом, суддя зазначає наступне.
Бобрицька сільська рада Черкаської області, будучи органом місцевого самоврядування, звернулась до адміністративного суду у даній справі на виконання своїх владних (управлінських) функцій у межах повноважень щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, а відтак є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі 521/21851/16-а).
В даній справі, позивачу недостатньо лише послатись на вживала заходів щодо отримання у законний спосіб належних та допустимих доказів для перевірки та спростування зазначених у спірному рішенні обставин; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наведені ж позивачем доводи у заяві про поновлення строку на подання позову не свідчать про існування об'єктивних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, зважаючи на те, що законодавство України є загальновідомим, позивач не обмежений у праві бути обізнаним щодо своїх прав та обов'язків.
Як вірно зауважив представник відповідача, щодо доказів, долучених до заяви, то слід зазначити, що половина з них існувала ще до прийняття Спірного рішення, а інша - була отримана після подання позову до адміністративного суду.
Так, листи Бобрицької сільської ради від 17.01.2025, 20.01.2025, а також листи ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 13.01.2025, 21.01.2025, 27.01.2025 були у володінні Позивача ще до отримання копії Спірного рішення 14.02.2025, тому не можуть свідчити про «вжиття заходів» Позивачем по перевірці обставин, наведених у Спірному рішенні, чи підготовки до його оскарження.
Також, адвокатські запити, долучені до заяви, датовані 08.08.2025 тобто в день подачі позову, а відповіді на такі запити від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, Державного архіву та Черкаської ОДА датовані 14.08.2025, тобто уже після подачі позову до суду.
Таким чином, жодний із наданих представником Позивача доказів не підтверджує того, що Позивач після отримання Спірного рішення та до моменту звернення до суду вчиняв дії, пов'язані з підготовкою до звернення до суду, як про це зазначає представник Позивача у своїй заяві.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у пункті 8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі 9901/405/19.
Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України передбачено, що правом на пред'явлення позову у зв'язку із відмовою Відповідача у погодженні проекту землеустрою, і саме така відмова (її отримання Позивачем) в силу ч.2 ст.122 КАС України є початком відліку 3-місячного строку на звернення до суду.
Позивач пропустив строк на подачу позову майже на три місяці, жодних факторів, що реально перешкодили зверненню до суду, Позивачем не наведено, а і з наданих Позивачем доказів не вбачається того, що ним вчинялися дії, пов'язані з підготовкою до звернення до суду з позовом про скасування Спірного рішення.
Отже, наведені представником Позивача причини несвоєчасного звернення до суду не можуть вважатись поважними, реальними, непереборними та об'єктивно нездоланними.
Суд зауважує, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Таким чином, за відсутності у матеріалах позову обгрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даними вимогами та належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суддя дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, суд має право переглянути власний висновок щодо поважності причин звернення особи в суд з пропуском встановленого законом строку.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства та врахувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений законом строк без поважних причин.
Оскільки доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не встановлено, наявні підстави залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 2-20, 44, 72-80, 122-123, 181, 205, 259-263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Копії ухвали направити учасникам спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ