про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2026 року справа № 580/1689/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/1689/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
20.02.2026 вх.№8910/26 представник позивача - адвокат Дзісь Андрій Романович (ордер серії АВ №1275099) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неврахування додаткової вислуги років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області врахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення, виходячи із 34 років військової служби та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.12.2025 за вислугу років у розмірі 80 % сум грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Представник позивача не визначає учасником Військову частину НОМЕР_2 з огляду на проходження військової служби (копія наказу від 16.03.2025) і не надає доказ на підтвердження доводів: від часу призову на військову службу за призовом. Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Представник позивача стверджує, що звернувся до відповідача 01.12.2025, тому наявні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи із 34 років вислуги з 01.12.2025 (під час формування вимог зазначає без урахування реєстраційних даних роботодавців і учасником не просить залучити ВЧ щодо календарної і пільгової вислуги).
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права з наданням власного розрахунку та доказом на підтвердження обчисленої вислуги.
Велика Палата ВС у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду). Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Представник Позивача вимоги формуєщодо бездіяльності, проте не покликається на ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» у контексті релевантних висновків Верховного Суду, що не застосовані/помилково застосовані Відповідачем.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача.
ВС у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив: п.67 відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить розділ “прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити)»; п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР. В окремій думці судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Коваленко Н.В. у справі № 580/460/24 (провадження № К/990/39094/24) на постанову Верховного Суду від 29 січня 2025 року вказано: територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений прийняти рішення щодо призначення / перерахунку пенсії лише за наявності повного переліку документів визначених Порядком.
Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про судоустрій і статус суддів», “Про доступ до судових рішень», “Про запобігання корупції», “Про виконавче провадження», “Про адміністративну процедуру».
Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 ЄДРСР 119026325 вказав, що п.29 - позивач не довів суду, що він є непрацюючим пенсіонером; п.30 - позивач не звертався до відповідача із проханням нарахувати та виплатити, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з цим позовом.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху (висновки Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окреслення способу захисту відповідно до ст.5 КАС України та обґрунтування змісту і характеру порушеного права; повідомленням: з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду; підтвердження статусу працюючий/непрацюючий пенсіонер; надання копії заяв-звернень Позивача з додатками на бланку, заяви від 01.12.2025 з додатками та повідомлення який саме Порядок взаємодії з адміністративним органом застосований під час звернення до Відповідача з наданням доказів про отримання; повідомлення про досудове врегулювання спору; власного розрахунку на підтвердження втручання у яке право Позивача обраним Відповідачем; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду; обгрунтування бездіяльності з покликанням на ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» щодо релевантних висновків Верховного Суду, що не застосовані/помилково застосовані Відповідачем; клопотання про залучення ВЧ і надання відомостей з послужного списку.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала складена, підписана 24.02.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА