Рішення від 24.02.2026 по справі 560/5955/23

Справа № 560/5955/23

РІШЕННЯ

іменем України

24 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №68014500000209 від 13 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення №68014500000209 від 13 березня 2023 року про скасування посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджана - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача є незаконними.

Вважає, що 06 січня 2017 року Хмельницьким відділом ДРАЦСГТУЮ у Хмельницькій області зареєстровано шлюб між позивачем та громадянкою України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 .

Вказує, що на утриманні позивача перебувають троє неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також на утриманні позивача знаходиться літній батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є громадянином України. Наведені у рішенні висновки жодним чином не підтверджено. Викладені обставини не мають місця і є припущеннями та ніяким чином не підтверджуються. Зазначає, що дії осіб владних повноважень, порушують права позивача та принцип справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства та захистом основних прав конкретної особи - ОСОБА_1 , та становить собою непропорційне втручання в право на повагу до сімейного життя.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року по справі № 560/5955/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 скасовано. Справу №560/5955/23 направлено на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року витребувано в УСР в Хмельницькій області ДСР НП України документи, на підставі яких було прийнято подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.02.2023 №918/55/128/01-2023 та копію вказаного подання.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Нахічевань Республіки Азербайджан, прибув в Україну з метою постійного проживання та 16.09.2020 звернувся до Хмельницького відділу УДМС у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» як особі, яка має право на отримання дозволу на імміграцію поза квотою, оскільки перебуває у шлюбі з громадянкою України понад два роки (дружина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 27.01.2017 термін дії до 27.01.2027 (орган видачі 6810), свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 06.01.2017).

22.04.2021 громадянину Азербайджанської Республіки надано дозвіл на імміграцію в Україну №68014200049441 на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» та 09.06.2021 документовано посвідкою на постійне проживання серії № НОМЕР_5 (орган видачі 6801) з терміном дії до 08.06.2031.

06.03.2023 листом ДСІОБГ ДМС від 01.03.2023 №8.1/289/8.1.1-23 22.03.2023 до Управління ДМС України в Хмельницькій області надійшло подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.02.2023 №918/55/128/01-2023 про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію".

07.03.2023 Управління на підставі всебічного вивчення матеріалів справи, направило до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України копії матеріалів справи та проект висновку про скасування дозволу на імміграцію громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (№ НОМЕР_6 /3059-23).

10.03.2023 Управлінням отримана відповідь (№8.1/1146-23), в якій Департамент у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України підтримав проект висновку про скасування дозволу на імміграцію та рекомендував його до затвердження.

13.03.2023 Управлінням прийнято рішення №68014500000209 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 на підставі п.3,4 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», та скасовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_5 на підставі пп.1 п.64 Порядку оформлення, видачі, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.п. 1 п. 64, 65, 67 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Згідно до п. 68 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321, іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, у випадку, зазначеному в підпункті 1 пункту 64 цього Порядку, повинні зняти з реєстрації місце проживання, здати посвідку та виїхати за межі України в місячний строк з дня отримання рішення про скасування дозволу на імміграцію.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю, якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Згідно із п.п. «б» п. 4, п. 5, 6 «Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженої наказом МВС №1235 від 17.12.2013 року, рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою, зокрема, підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності».

Після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в'їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в'їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в'їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов'язань перед юридичними або фізичними особами в Україні)».

Рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в'їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до п. п. 6, 9, 19 ст. 1, п. 5 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 12, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про національну безпеку України» загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.

Національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Стратегія національної безпеки України - документ, що визначає актуальні загрози національній безпеці України та відповідні цілі, завдання, механізми захисту національних інтересів України та є основою для планування і реалізації державної політики у сфері національної безпеки.

Загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки і оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки і оборони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони України і затверджуються указами Президента України.

Сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

До складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ст. 2, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, перебування яких на території України не дозволяється, регулюється «Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 №1235, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за №25/24802.

Указом Президента України від 14.09.2020 року №329/2020 введено в Стратегію національної безпеки України, відповідно до п. 19 якої Спеціальні служби іноземних держав, насамперед Російської Федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем стало подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.02.2023 №918/55/128/01-2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом витребувано ухвалою суду від 05 лютого 2026 року в УСР в Хмельницькій області ДСР НП України документи, на підставі яких було прийнято подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.02.2023 №918/55/128/01-2023 та копію вказаного подання.

На виконання вказаної ухвали до суду Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надано до суду копії матеріалів на підставі яких було направлено подання в Державну міграційну службу України щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивачу.

Суд дослідив поданні Управлінням стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України матеріалів на підставі яких було направлено подання, а саме: "подання №918/55/121/01-2023 від 15.02.2023, копію матеріалів з кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12020210010000331 від 24.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, запиту до Хмельницького обласного центру зайнятості №491/55/121/01-2023 від 24.01.2023, відповіді з Хмельницького обласного центру зайнятості №22-03/256 від 26.01.2023, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запиту до БО "Комітет боротьби з корупцією в Державних та правових органах влади України" № 6463/55/121/01-2023 від 09.11.2023, відповіді з БО "Комітет боротьби з корупцією в Державних та правоохоронних органах влади України" №001-2711/2023 від 27.11.2023, відповіді з БО "Комітет боротьби з корупцією в Державних та правоохоронних органах влади України" №001-1112/2022 від 11.12.2022.

Суд встановив, що подання обґрунтовано тим, що відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави за результатами реалізації отриманої оперативної інформації, встановлено громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документованого посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_5 , виданою УДМС України в Хмельницькій області, який прибув в Україну, з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.

З метою попередження порушення іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства та дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, у ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має намір прибути до східних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з Російської Федерації та кавказького регіону, а також близьких їм осіб, планує створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій.

Таким чином, вказане може призвести до чисельних порушень громадського порядку та дестабілізацію в середині держави, тим самим призвести до порушень конституційних прав громадян України та інших осіб які тимчасово чи постійно проживають в Україні. Згідно оперативної інформації позиціонує себе т.з. "бродягою" та "кримінальним авторитетом", ніде офіційно не працює, дотримується кримінальних "понять" та "звичаїв", впливає на криміногенну обстановку в регіоні та Україні, володіє широким колом зв'язків серед представників так званої "етнічної злочинної спільноти".

В тому числі 14 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено заборону в'їзду в Україну строком на 3 (три) роки.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить загрозу охорони громадського порядку, а також охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

А тому, Департаментом у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України 06.03.2023 направлено на адресу УДМС в Хмельницькій області подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.02.2023 №918/55/128/01-2023 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду та прийняття відповідного рішення, а також здійснити перевірку фактів, викладених у поданні та за результатами підготувати проект висновку про скасування дозволу на імміграцію та надіслати на погодження до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України.

Отже подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про скасування дозволу на імміграцію в Україні, посвідки на постійне проживання, підготовлене в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Національну поліцію», та направлене відповідачу у порядку, передбаченому п. 4, 5 «Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 №1235, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за №25/24802.

Враховуючи те, що підставою подання є інформація Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, суд вважає що у відповідача були достатні підстави для прийняття рішення від 13.03.2023 №68014500000209 «Про скасування дозволу на імміграцію в Україну» та рішення від 13.03.2023 №68012500063591 «Про скасування посвідки на постійне проживання» позивача.

Крім того, оскільки необхідність заборони в'їзду позивача визначена компетентним органом, тому у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви у його недостовірності, та підстави для проведення перевірки відсутні.

Слід зазначити, що відповідно до норм «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983, опитування особи перед прийняттям рішення органом міграційної служби та витребування додаткових документів це є правом відповідача, а не його обов'язком, сумніви відповідача в достовірності подання були відсутні, а тому він не вчиняв таких дій.

Позивачем фактично не зазначено в чому протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень, а їх протиправність зводиться за твердженнями позивача до необґрунтованості подання та відсутності доказів на підтвердження інформації, викладеної в ньому.

Разом з цим, позивач не оскаржує дії Національної поліції, не зазначає про оскарження подання, наявність відповідних звернень до органів МВС щодо безпідставності викладення в поданні інформації стосовно позивача.

Доводи позивача, що міграційним органом не враховано обставин його сімейного стану, наявності в нього дружини, дітей, та утримання батька, що порушує його права на повагу до приватного і сімейного життя, визначеного статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, суд вважає помилковими з наступних підстав.

Бажання іноземця чи особи без громадянства зберегти свої сімейні права та дотримуватися прав та законних інтересів дитини покладає саме на цю особу передбачені діючим законодавством обов'язки, вказані права не можуть бути реалізовані шляхом незастосування державними органами до цієї особи наслідків незаконного перебування в Україні всупереч діючого законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 р. у справі № 343/2242/16, від 10.10.2019 р. у справі № 2340/2910/18, від 12.08.2020 р. у справі № 755/14023/17, від 13.10.2021 р. у справі № 263/14519/20, від 13.04.2021 р. у справі № 211/1113/18(2-а/211/91/18), від 26.01.2022 р. у справі № 200/9761/20-а).

Крім того, саме по собі проживання особи на території України протягом тривалого часу та факт наявності дружини та дітей, не означає автоматично, що особа абсолютно захищена від примусового повернення до країни походження міркуваннями збереження її приватного життя, внаслідок зобов'язань держави, відповідно до статті 8 Конвенції.

Суд зазначає, що оскільки на території України з 24.02.2022 триває військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, тому здійснення міграційним органом посиленого контролю у сфері дотримання іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства України є необхідним, виправданим, таким, у якому існує нагальна потреба та, що відповідає легітимній меті його здіснення - ефективного реагування держави на загрози її безпеці.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 522/5683/22.

Щодо посилання позивача на те, що в рішенні про скасування дозволу на імміграцію вказаний номер паспорту іншої особи, суд зазначає, що оскільки до заяви про надання дозволу на імміграцію позивач надав паспорт громадянина Азербайджану № НОМЕР_7 , тому рішення про надання дозволу на імміграцію та рішення про його скасування містило інформацію про паспортний документ, на підставі якого його було видано. До заяви про оформлення посвідки на постійне проживання позивачем вже було надано паспорт № НОМЕР_2 , а тому в рішенні про скасування посвідки містяться реквізити цього документа. Отже, твердження позивача про те, що це паспорт іншої особи є помилковим.

Таким чином, оскаржувані рішення від 13.03.2023 №68014500000209 «Про скасування дозволу на імміграцію в Україну» та рішення від 13.03.2023 №68012500063591 «Про скасування посвідки на постійне проживання» позивача прийняті в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 )

Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 37864148)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Попередній документ
134313489
Наступний документ
134313491
Інформація про рішення:
№ рішення: 134313490
№ справи: 560/5955/23
Дата рішення: 24.02.2026
Дата публікації: 26.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (01.04.2026)
Дата надходження: 31.03.2026
Предмет позову: визнання протиправними та скасування рішень
Розклад засідань:
14.11.2023 10:30 Сьомий апеляційний адміністративний суд
28.11.2023 11:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд
12.12.2023 11:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд