про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
24 лютого 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1900/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчого провадження у виконавчому провадженні 79248457, відкритого 02.10.2025.
Підставою для звернення до суду позивач визначила порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з винесенням відповідачем постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчого провадження від 02.10.2025 ВП №79248457.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що є одержувачем соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, розмір якої становить 2361,00 грн на місяць, тож сума судового збору, яка підлягає сплаті при звернені до суду є непомірною для позивача. На підтвердження того, що позивач є особою малозабезпеченою долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.10.2025р., довідки з ПФУ.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною першою цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи /ч.3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"/.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може звільнити сторону від сплати судового збору за певних умов у разі, якщо її майновий стан є таким, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Позивачем до клопотання додано копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків станом на 21.10.2025, довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про взяття на облік та отримання позивачем соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, розмір якої становить 2361,00 грн на місяць.
Оскільки визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану, суд, на підставі наданих позивачем доказів, дійшов висновку про можливість звільнення позивача від сплати судового збору у зв'язку з її незадовільним майновим станом, а тому клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку дотриманню строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що 08.12.2025 боржник звернулася до приватного виконавця з заявою якою просила скасувати постанову про розмір виконавчого витрат виконавчого провадження в загальній сумі 469,00 грн. так як даний розмір неспівмірний з сумою стягнення основного боргу. 19.01.2026 ОСОБА_1 отримала лист від приватного виконавця, яким приватний виконавець повідомив про відмову у задоволені заяви. Не погоджуючись з відповіддю виконавця, ОСОБА_1 28.01.2026, у десятиденний термін з дня отримання відповіді, якою були порушені права позивача, звернулася до Подільського районного суду м.Полтави зі скаргою на дії приватного виконавця, однак ухвалою Подільського районного суду м.Полтави від 13.02.2026р. провадження у справі щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця закрито оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку ЦПК України та мають бути розглянуті адміністративним судом за правилами КАС України. З урахуванням винесення Подільським районним судом м.Полтави 13.02.2026р. ухвалу, якою було скеровано скаржника на звернення до адміністративного суду, тож 10-денний строк для звернення з позовом до адміністративного суду ОСОБА_1 дотримано.
У відповідності до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За приписами частини п'ятої цієї статті визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 березня 2019 року у справі №920/149/18 дійшла висновку, що стаття 74 Закону №1404-VІІІ є загальною нормою по відношенню до статей 339- 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС, тому під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розд. VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений п. «а» ч. 1 ст. 341 цього Кодексу.
Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2019 року у справі №920/149/18, є застосовним під час розгляду справ в порядку адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №440/1290/19) щодо застосування у спірних правовідносинах спеціальної норми, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Тобто, з цього слідує, що за аналогією закону стаття 74 Закону №1404-VІІІ є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, а тому саме норми цього Кодексу є спеціальними і підлягають до застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №380/10649/21.
Отже, строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (крім постанов про відкладення провадження виконавчих дій) складає десять календарних днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 20.09.2023 у справі № 240/33951/22, від 25.01.2024 у справі № 420/19560/23 та ін.
З матеріалів справи встановлено, що 28.01.2026 позивач звернулася до суду, в порядку цивільного судочинства, зі скаргою на дії приватного виконавця, однак ухвалою Подільського районного суду м.Полтави від 13.02.2026 провадження у справі щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця закрито оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку ЦПК України та мають бути розглянуті адміністративним судом за правилами КАС України.
Враховуючи те, що вперше позивач звернувся до суду з позовом з дотриманням строку звернення встановленого законом, то в діях позивача відсутня триваюча пасивна поведінка, яка призвела до пропущення строку, оскільки обставина справи підтверджено факт вчинення невідкладних дій після отримання необхідної інформації (документів), а саме ухвали Подільського районного суду м.Полтави від 13.02.2026 по справі №553/1408/22, а тому суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи обставини, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частинами 2, 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 80, 121, 122, 171, 256, 257, 260, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/1900/26 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Запропонувати відповідачу надати до суду у строк до 23.12.2025 відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з наданням відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Витребувати від відповідача засвідчену належним чином копію виконавчого провадження ВП №79248457 у повному обсязі, копію зведеного виконавчого провадження №79250711.
Витребувані документи надати до суду у строк до 09.03.2026.
Роз'яснити, що права та обов'язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає про обов'язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва