Справа № 420/35223/23
23 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 01.07.2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення нарахування і виплати середнього грошового забезпечення за затримку повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 року) у день виключення зі списків особового складу частини (18 березня 2018 року) ОСОБА_1 і в подальшому з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 року) з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року у розмірі 158161,93 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
До Одеського окружного адміністративного суд від позивача надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, а саме:
змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/35223/23 (суддя Марин П.П.) від 01 липня 2024 року шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року) з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року у розмірі 158161,93 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що тривалий час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 420/35223/23 297 комендатурою охорони та обслуговування Міністерства оборони України не виконується, при цьому за твердженням боржника причиною тривалого невиконання судового рішення є відсутність відповідного фінансування на потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Проте такі доводи боржника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на думку заявника, є явно неправильними та такими, що позбавляють ОСОБА_3 права на своєчасне виконання судового рішення. Так, відповідно до роз'яснень Державної казначейської служби України від 02 грудня 2025 року за вих. № 15-06-06/26645 нарахування і виплату грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Відповідно до вимог ст. 378 ч. 1 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Отже, для оперативного виконання судового рішення необхідно змінити спосіб його виконання шляхом зобов'язання НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 року) з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року у розмірі 158161,93 грн.
В судовому засіданні, призначеному на 11.02.2026 року на 09:15 учасники участ не приймали, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені відповідно до вимог КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У відповідності ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення способу та порядку виконання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3. ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
В поданій до суду заяві заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача грошової суми.
Суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини.
Судом встановлено, що судове рішення буде виконане в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень боржника. Боржник не відмовляється від виконання рішення.
За приписами ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пп. 20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Отже, в цьому випадку виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі.
Суд зазначає, що ним не встановлювався код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», а було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за затримку повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 року) у день виключення зі списків особового складу частини (18 березня 2018 року) ОСОБА_1 і в подальшому з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року.
Разом з тим, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення з зобов'язання нарахувати та виплатити середнього грошового забезпечення за затримку повного розрахунку, на зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» середнє грошове забезпечення за час затримки повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року) з 19 квітня 2018 року по 19 січня 2023 року у розмірі 158161,93 грн., що не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом ст. 378 КАС України.
Так, змінивши спосіб виконання рішення, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 295-297, 378 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 420/35223/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскаржується в порядку та строки встановлені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.П. Марин