24 лютого 2026 р. № 400/11407/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Токарської Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005
провизнання протиправним та скасування наказу від 18.09.2025 №2686 в частині,
І. Зміст позовних вимог.
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 2686 від 18.09.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Миколаївській області», в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення поліції - начальнику сектору кримінальної поліції ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 .
ІІ. Виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом ГУНП в Миколаївської області № 2686 від 18.09.2025 заступнику начальника відділення поліції - начальнику сектору кримінальної поліції ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали результати службового розслідування, в ході якого встановлено, що при проведенні практичних стрільб позивач не запобіг конфлікту інтересів. Позивач зазначає, що, виконуючи свої керівні функції, він дійсно здійснював цільовий інструктаж для підлеглих співробітників, однак безпосередньо для нього самого інструктаж проводив його прямий керівник - начальник відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області. За підсумками проведеного інструктажу, позивач успішно пройшов усне опитування. Водночас, через технічну описку, у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю у графах «підпис особи, яка інструктує» та «підпис особи, яку інструктують» були проставлені підписи ОСОБА_1 . Зазначена помилка має виключно формальний характер і не свідчить про порушення службової дисципліни чи вимог антикорупційного законодавства, оскільки не містить жодних ознак умисних дій, спрямованих на приховування або спотворення фактичних обставин. Позивач звертає увагу суду, що ні з матеріалами службового розслідування, ні з відповідним висновком службового розслідування позивача ніхто не ознайомлював, чим порушено його право на захист. Позивач стверджує, що дисциплінарна комісія не перевірила достовірність фактичних даних, не дослідила первинні документи, не встановила реальних причин і обставин допущеної помилки та не з'ясувала, чи мала вона будь-які наслідки для службової діяльності чи інтересів служби. За таких умов висновки комісії ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних доказах, що свідчить про поверховий і формальний характер проведеного розслідування. Як наслідок, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення без наявності об'єктивних даних, які б підтверджували факт порушення з його боку. Навпаки, наведені фактичні обставини свідчать про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 10.11.2025 зазначив, що відповідно до відомості щодо проведення цільового інструктажу з особовим складом відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області 25.04.2025 із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб майор поліції ОСОБА_1 провів вищезазначений інструктаж і власне собі та оцінив рівень своїх знань на оцінку «добре» та відповідно до відомості видачі боєприпасів в тирі (полігоні) особовому складу відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для виконання практичних стрільб - виконав вправу №13 з пістолета ОСОБА_2 . Наведене безпосередньо вказує на порушення ОСОБА_1 вимог п.1 ч.1 ст. 28 Закону, в частині не вжитих заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Також, в подальшому, відповідно до наказу № 405 від 12.06.2025 Миколаївського РУП ГУНП «Про проведення навчально-тренувальних стрільб з особовим складом відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП» керівником стрільб призначено заступника начальника відділення поліції - начальника СКП відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1 . Відповідно до представленої відомості проведення інструктажу з особовим складом відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб 13.06.2025 вправи курсу стрільб з АК, відсутні підписи, що підтверджують власне проведення інструктажу. Одночасно з цим, відповідно до роздавально - здавальної відомості на видачу боєприпасів вправи курсу із АК виконано поліцейськими ВП №3 Миколаївського РУП ГУНП, в їх числі і майор поліції ОСОБА_1 . Наведене може вказувати на порушення вимог п.1 ч.1 ст. 28 Закону, в частині не вжитих заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, вимог наказів МВС України №70 від 01.02.2016 та Миколаївського РУП ГУНП № 405 від 12.06.2025. За обставинами цієї справи було опитано т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальник СКП ВП №3 Миколаївського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , який свою провину у порушенні службової дисципліни визнав в повному обсязі та зобов'язався у подальшій службовій діяльності не допускати подібних прорахунків.
У відповіді на відзив позивач не погодився з твердженням про визнання ним своєї вини і зазначив, що фраза, наведена у поясненні позивача: «так, але зобов'язуюсь в подальшому не допускати прорахунків у своїй службовій діяльності», - не є визнанням вини у вчиненні дисциплінарного проступку чи порушенні вимог антикорупційного законодавства. Зміст цієї відповіді має загальний характер та лише відображає усвідомлення необхідності дотримання високих стандартів службової поведінки, позицію поліцейського щодо готовності вдосконалювати службову діяльність і надалі уникати технічних або організаційних неточностей.
В запереченнях від 16.05.2025 відповідач звернув увагу суду на те, що під час надання пояснення позивачу було поставлено питання, чи вважає останній себе винним у вчиненні дисциплінарного проступку, який призвів до порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», в частині не вжитих заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та вимог наказів МВС України №50 від 26.01.2016, №70 від 01.02.2016, та наказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області №290 від 24.04.2025, №405 від 12.06.2025, на що ОСОБА_1 , відповів - так, але зобов'язався в подальшому не допускати прорахунків у своїй службовій діяльності. З огляду на ці обставини, на думку відповідача, встановлено що позивач самостійно без фізичного та психологічного примусу надав дисциплінарній комісії пояснення, де вину визнав в повному обсязі та зобов'язувався в подальшому не допускати прорахунків у службовій діяльності.
III. Рух справи
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 31.10.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 13.11.2025.
Ухвалою від 12.01.2026 суд задовольнив клопотання позивача про виклик свідка.
Розгляд справи 11.12.2025 не відбувся за клопотанням представника позивача, мотивованим зайнятістю в іншому процесі.
12.01.2026 в судове засідання з'явились представник позивача, представник відповідача. Сторони надали пояснення по справі, підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті. Суд надав можливість сторонам поставити питання іншій стороні, дослідив письмові докази, які містяться в справі.
В судовому засіданні 16.02.2026 суд допитав свідка.
В судовому засіданні 16.02.2026 розгляд справи завершено, здійснено перехід до стадії ухвалення рішення.
Вступну і резолютивну частину рішення проголошено 24.02.2026.
Повний текст рішення складено 24.02.2026.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач - ОСОБА_1 є т.в.о. заступника начальника відділення поліції, начальник СКП ВП №3 Миколаївського РУП ГУНП, майор поліції.
12.08.2025 до керівництва ГУНП в Миколаївській області надійшла доповідна записка ВЗК ГУНП в Миколаївській області про те, що під час здійснення основних завдань визначених п. 4 розділу ІІ положення про відділ запобігання корупції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 19.12.2024 № 293, реалізовуючи вимоги наказу ГУНП в Миколаївській області від 16.01.2025 № 179 «Про організацію проведення перевірок з питань запобігання та виявлення корупції в структурних та територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП впродовж 2025 року», ВЗК ГУНП в Миколаївській області встановлені відомості які можуть вказувати на можливе порушення службової дисципліни, яке виразилося у недотриманні вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону з боку т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальника СКП ВП №3 Миколаївського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1
13.08.2025 наказом начальника ГУНП у Миколаївській області № 2344 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Миколаївській області.
26.08.2025 наказом начальника ГУНП у Миколаївській області № 2465 термін проведення службового розслідування продовжено.
З матеріалів службового розслідування встановлено, що наказом № 290 від 24.04.2025 Миколаївського РУП ГУНП «Про проведення навчально-тренувальних стрільб з особовим складом відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП» керівником стрільб призначено заступника начальника відділення поліції - начальника СКП відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а на час проведення службового розслідування - т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 .
У відомості щодо проведення цільового інструктажу з особовим складом відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 25.04.2025 із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб в графі «Підпис керівника стрільб» стоїть один підпис ОСОБА_1 , який підтверджує проведення інструктажу всьому особовому складу.
Також, в цій відомості містяться оцінки з вправи № 13, навпроти прізвища позивача вказана оцінка - « 4».
Відомість видачі боєприпасів в тирі (полігоні) особовому складу відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 25.04.2025 свідчить, що роздача набоїв здійснена лейтенантом поліції ОСОБА_3 .
Опитаний в ході проведення службового розслідування т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальник СКП ВП №3 Миколаївського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , відповідаючи на питання щодо самостійного оцінювання власних знань, зазначив, що «оскільки відомість про проведення цільового інструктажу складається працівниками кадрового забезпечення я помилково, через власну неуважність поставив підпис у вказаній відомості, навпроти моїх анкетних даних, чим випадково себе оцінив»
На питання щодо підстав допущення до виконання справ зі стрільби без проведення цільового інструктажу позивач відповів, що «цільовий інструктаж перед виконанням вправи зі стрільби мені було проведено, ким саме не пам'ятаю, підпис у відповідній відомості про те, що мені було проведено інструктаж не поставив з власної необережності та чому відсутній підпис особи, яка мене інструктувала, сказати не можу».
За висновками службового розслідування від 05.09.2025 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дисциплінарного проступку щодо порушення вимог пунктів 2, 4, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIІІ, щодо обов'язку поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, щодо обов'язку поліцейського неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, вимог своєї Посадової інструкції щодо неухильного дотримання антикорупційного законодавства України, недотриманні вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», в частині не вжитих заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» та, як наслідок, вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, з боку заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 ..
Висновки службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Миколаївській області 05.09.2025.
Наказом № 2686 від 18.09.2025 начальника ГУНП в Миколаївській області за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 2, 4, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIІІ, щодо обов'язку поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, щодо обов'язку поліцейського неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, вимог своєї Посадової інструкції щодо неухильного дотримання антикорупційного законодавства України, недотриманні вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», в частині не вжитих заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» та, як наслідок, вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, враховуючи наявність діючого дисциплінарного стягнення - «догана», оголошеного наказом ГУНП від 01.09.2025 № 2516 (ознайомлений 01.09.2025), керуючись вимогами частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступнику начальника відділення поліції - начальнику сектору кримінальної поліції ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Не погодившись з наказом № 2686 від 18.09.2025, позивач оскаржив його до суду.
В судовому засіданні суд допитав в якості свідка ОСОБА_4 , начальника відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГНУП в Миколаївській області, який показав, що 25.04.2025 він особисто провів інструктаж ОСОБА_1 перед проведенням стрільб в своєму робочому кабінеті.
Свідок також повідомив суд, що відомість про проведення стрільб складається співробітником кадрового забезпечення. Щодо стрільб, проведених 25.04.2025 таким працівником була ОСОБА_5 , яка здійснила роздачу набоїв, склала відповідну відомість, а також склала відомість щодо проведення цільового інструктажу з особовим складом.
На питання суду щодо того, хто саме виставив оцінку ОСОБА_1 за результатами стрільб, свідок показав, що це здійснюється співробітником кадрового забезпечення.
Отже, предметом розгляду в цій справі є правомірність наказу відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
V. При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706; далі - Правила №1179).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як установлено частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Пунктом 1 розділу І Правил №1179 визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих (абзац другий пункту 3 розділу V Правил №1179).
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерством внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктами 14, 17 розділу V Порядку №893 передбачено, зокрема, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Правила оформлення матеріалів службового розслідування викладені у розділі VI Порядку №893.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У пункті 4 розділу VI Порядку №893 зазначено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Із цією метою висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
VI Мотиви, з яких виходить суд.
Повертаючись до обставин справи суд зазначає наступне.
Суд установив, що прийняттю оскаржуваного наказу передувало проведення службового розслідування, за висновками якого позивач вчинив дисциплінарний проступок, який полягає у тому, що відповідно до відомості щодо проведення цільового інструктажу з особовим складом відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області 25.04.2025 із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб майор поліції ОСОБА_1 , який керував стрільбами, провів вищезазначений інструктаж і власне собі та оцінив рівень своїх знань на оцінку «добре» та відповідно до відомості видачі боєприпасів в тирі (полігоні) особовому складу відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для виконання практичних стрільб - виконав вправу №13 з пістолета ОСОБА_2 .
Матеріалами справи дійсно підтверджується, що позивач у відомості про проведення стрільб від 25.04.2025 підтвердив проведення інструктажу всьому особовому складу своїм підписом.
Водночас, в ході розгляду справи, зокрема, з показань свідка ОСОБА_4 , суд встановив, що фактично інструктаж із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб майору поліції ОСОБА_1 провів 25.04.2025 майор поліції ОСОБА_4 як його безпосередній керівник.
Суд враховує, що позивач під час проведення службового розслідування заперечив факт проведення інструктажу собі, а проставлення свого підпису пояснив неуважністю.
Суд вважає такі показання логічними, з огляду на те, що позивач не ставив окремі підписи навпроти кожного прізвища осіб, включених до відомості, а завірив проведення інструктажу одним підписом.
Крім того, суд зауважує, що Розділу II Інструкції з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою Наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, яким врегульовано порядок проведення інструктажу з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, не визначено, хто саме має проводити інструктаж керівнику стрільб.
Відтак, проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб керівнику стрільб його безпосереднім керівником зазначеній Інструкції не суперечить.
Щодо оцінки, виставленої за результатами проведених стрільб, суд звертає увагу, що виходячи з пояснень позивача, показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що на керівника стрільб покладається обов'язок щодо проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб, а також віддання команд під час проведення навчально-тренувальних стрільб, проте не виставлення оцінок. Свідок ОСОБА_4 показав, що оцінки виставляються за результатами огляду відстріляної мішені, які поліцейський надає для огляду співробітнику кадрового забезпечення. При цьому встановлено чіткі критерії для оцінки в залежності від кількості пострілів в мішень. В зв'язку з тим, що мішень позивача містила два вдалих постріли, результат його стрільби оцінений на 4 бали.
Повідомлені позивачем і свідком зазначені вище обставини щодо проведення стрільб 25.04.2025 відповідачем не спростовані.
Крім того, суд наголошує, що під час проведення службового розслідування відповідач з метою встановлення обставин, пов'язаних з проведенням інструктажу особовому складу, інструктажу позивачу як керівнику стрільб, оцінюванням особового складу і позивача, обмежився відібранням пояснень від позивача.
Разом з тим, з матеріалів службового розслідування не встановлено, що інші учасники стрільб, співробітник кадрового забезпечення ОСОБА_5 , яка приймала участь у стрільбах, начальник позивача ОСОБА_4 були опитані щодо обставин, які мали місце 25.04.2025 про проведенні стрільб під керівництвом позивача.
Зазначене дозволяє суду зробити висновок, що в процесі службового розслідування неповно досліджено обставини скоєння дисциплінарного проступку, тобто не встановлені обставини, які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі.
Суд відхиляє посилання на визнання позивачем своєї вини під час службового розслідування, як на підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки таке визнання не знімало з дисциплінарної комісії обов'язків дослідити всі обставини справи.
Суд враховує, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку.
Натомість, при розгляді справи в суді не здобуто доказів, які б беззастережно доводили наявність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення.
VIІ. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про суб'єкт владних повноважень не довів правомірність наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 968,96 грн. В зв'язку з відсутності доказів понесення позивачем інших судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 40108735) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 2686 від 18.09.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Миколаївській області», в частині оголошення суворої догани заступнику начальника відділення поліції - начальнику сектору кримінальної поліції ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 (девятсот шістдесят вісім гривень 96 коп) грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко