24 лютого 2026 рокусправа № 380/21912/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Ром ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Ром ЛТД» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №40170/13-01-07-07 від 29.08.2025.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується з винесеним ГУ ДПС у Львівській області податковим повідомленням-рішенням за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, що оформлена актом №24246/13-01-07-07/20796716 від 30.05.2025, у якому встановлено порушення Товариством п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України.
Позивач наголошує, що ним виконано всі вимоги податкового законодавства та не допущено жодних порушень, всі первинні документи були надані під час перевіри. Податковий орган вийшов за межі предмету перевірки чим порушив вимоги 78.5 ПК України. Крім того, відсутні докази фіктивності операцій, оскільки жодного документального чи належного доказу, який би підтверджував нереальність господарських операцій із контрагентами у матеріалах перевірки не наведено.
Твердження податкового органу про відсутність у Товариства реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної при здійсненні операцій є безпідставним, оскільки всі податкові накладні були зареєстровані ДПС в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом березня 2025 року відповідно до вимог п.201.10 ПК України, зазначені суми податку, що відносяться до податкового кредиту, не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Таким чином, на переконання позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представниця відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує повністю. Зазначила, що на підставі наказу від 07.05.2025 №2742-ПП, ГУ ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» в період із 19.05.2025 по 23.05.2025 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. В ході перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 210 ПК України, а саме порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. За результатами перевірки складено Акт від 30.05.2025 №24246/13-01-07 07/20796716. На основі Акта, 29.08.2025 винесено податкове повідомлення рішення №40170/13-01-07-07, згідно якого до ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» застосовано штраф на загальну суму 3400 грн.
По суті виявлених порушень відповідач зазначив, що за березень 2025 року ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» завищило податкові зобов'язання по непідтвердженим операціям на загальну суму ПДВ 3 498 939 грн., відповідно до виписаних податкових накладних на адресу: ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» (ЄДРПОУ 45443371) на суму ПДВ 2 720 030,5 грн; ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» (ЄДРПОУ 45089822) на суму ПДВ 778 908,5 грн. Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» та ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» фізичної та технічної можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, встановлено, що господарські операції з реалізації товарів за період березень 2025 року містять ознаки їх нездійснення та проведені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для покупців.
Таким чином, враховуючи реальний час здійснення операцій з ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» та ТОВ “МІЛРОУД ЛТД», місцезнаходження відповідного майна та відсутність у даних контрагентів трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій, перевіркою не підтвердився факт реалізації (передачі) ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» товарів на загальну суму ПДВ - 3 498 939 грн. Висновки, викладені у Акті, базуються на інформації, наявній в інформаційних базах ДПС, яка зібрана станом на дату складання матеріалів перевірки, у тому числі представленої платником.
Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» не спростовують висновки контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, тому просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Ром ЛТД» (ТОВ ВКФ “Ром ЛТД»), ЄДРПОУ 20796716, зареєстровано юридичною особою 16.02.1994. Основний вид діяльності: 24.33 Холодне штампування та гнуття металу.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 07.05.2025 №2742-ПП та направлення від 19.05.2025 №5728 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ “Ром ЛТД», за результатами якої складено акт від 30.05.2025 №24246/13-01-07-07/20796716.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» :
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на загальну суму 3 498 939 грн, в т.ч. у березні 2025 р - 3 498 939 грн;
п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з не нарахуванням податкових зобов'язань на загальну суму 3 498 939 грн, в т.ч. у березні 2025 року - 3 498 939 грн;
п.201.10 ст.201 ПК України відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної при здійсненні операцій відповідно до абзацу “г» п.198.5 ст. 198 ПК України на суму 20 993 634 грн, з них ПДВ 3 498 939 грн.
16.06.2025 ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» подало заперечення на Акт перевірки та додаткові документи.
Згідно висновку засідання постійно діючої комісії Головного управління ДПС у Львівській області №24310/6/13-01-07-07-12 від 26.06.2025 висновки акта залишені без змін.
У зв'язку з встановленими під час перевірки порушеннями, на підставі акта перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення:
№29482/13-01-07-07 від 27.06.2024, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 3400 грн.
Не погодившись із наведеним податковими повідомленнями-рішенням, ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» подано скаргу до ДПС України та рішенням про результати розгляду скарги №22041/6/99-00-06-03-01-06 від 30.07.2025 зобов'язано ГУ ДПС у Львівській області вжити заходів щодо прийняття нового податкового повідомлення-рішення за порушення п.201.10 ст.201 ПК України.
29.08.2025 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №40170/13-01-07-07, яким за порушення п.201.10 ст.201 ПК України застосовано штраф у розмірі 3400 грн.
Вважаючи прийняте рішення протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Статтею 78 Податкового кодексу України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Згідно пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
Відповідно до п.78.4 - 78.8 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що на підставі направлення від 19.05.2025 №5728 та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 07.05.2025 № 2742-ПП, виданого на підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю виробничо-комерційна фірма “Ром ЛТД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт від 30.05.2025 №24246/13-01-07-07/20796716 та встановлено порушення ТОВ ВКФ “Ром ЛТД» :
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на загальну суму 3 498 939 грн, в т.ч. у березні 2025 р - 3 498 939 грн;
п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з не нарахуванням податкових зобов'язань на загальну суму 3 498 939 грн, в т.ч. у березні 2025 року - 3 498 939 грн;
п.201.10 ст.201 ПК України відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної при здійсненні операцій відповідно до абзацу “г» п.198.5 ст. 198 ПК України на суму 20 993 634 грн, з них ПДВ 3 498 939 грн.
Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі Акта перевірки від 30.05.2025 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2025 №40170/13-01-07-07.
Відповідно до пп. 16.1.5, 16.1.15 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;
забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.
Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Статтею 2 Закону №996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, зокрема, назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Зі змісту наведених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платнику податків, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
При цьому, відповідно до п.1.2, п.1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
За змістом пунктів 2.1, 2.3, 2.14, 2.15 цього Положення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів-первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Підпунктом “г» пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами “а» - “г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Перевіркою встановлено, що при поданні податкової звітності за березень 2025 року ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» завищило податкові зобов'язання по непідтвердженим операціям на загальну суму ПДВ 3 498 939 грн., відповідно до виписаних податкових накладних на адресу: на адресу: ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» (ЄДРПОУ 45443371) на суму ПДВ 2 720 030,5 грн; ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» (ЄДРПОУ 45089822) на суму ПДВ 778 908,5 грн.
Так, судом встановлено, що 24.01.2025 між ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» (постачальник) та ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» (покупець) укладено договір поставки №24/01-1.
Згідно з умовами даного договору Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця Товар, а саме: покрівельні матеріали тощо, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість. За даним договором протягом березня 2025 року було реалізовано та отримано товар ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» на загальну суму 4 673 451,24 грн. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних. На виконання умов договору ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» виписано на адресу ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» видаткові накладні на реалізацію покрівельних матеріалів (профнастил): видаткова накладна №697 від 03 березня 2025 року на суму 1 155 146,16 грн.; видаткова накладна №864 від 17 березня 2025 року на суму 1 155 146,16 грн; видаткова накладна №957 від 24 березня 2025 року на суму 1 152 623 ,28 грн; видаткова накладна №1011 від 27 березня 2025 року на суму 1 210 535,64 грн.
Транспортування здійснювалося силами та транспортом Постачальника за його рахунок. Факт доставки продукції від Постачальника до Покупця підтверджується товарно-транспортними накладними №Р697 від 03 березня 2025 року; №Р864 від 17 березня 2025 року; №Р957 від 24 березня 2025 року; №Р1011 від 27 березня 2025 року.
На виконання умов договору ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» здійснено безготівкову оплату за Товар протягом березня 2025 року у сумі 1 550 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.
Станом на 31.03.2025, згідно даних регістрів бухгалтерського обліку (обороти рахунку 361 по субконто ТОВ “МІЛРОУД ЛТД») дебіторська заборгованість становить 3 123 451,24 грн.
ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» здійснено оплату у квітні 2025 року в сумі 3 123 451,24 грн за поставлений товар у березні 2025 року.
По факту даної операції ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» виписано ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» податкові накладні та зареєстровано їх в ЄРПН: Податкова накладна №480 від 03.03.2025 на загальну суму 1 155 146,16 грн., сума ПДВ 192 524,40 грн; податкова накладна №589 від 17.03.2025 на загальну суму 1 155 146,16 грн., сума ПДВ 192 524,40 грн; податкова накладна №590 від 24.03.2025 на загальну суму 1 152 623,28 грн., сума ПДВ 192 103,90 грн; податкова накладна №591 від 27.03.2025 на загальну суму 1 210 535,64 грн., сума ПДВ 201 755,90 грн.
Податок на додану вартість згідно з виданими податковими накладними включено ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» до складу податкових зобов'язань за березень 2025 року в сумі 778 908,54 грн.
26 березня 2025 року ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» (Продавець) та ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» (Покупець) було укладено договір №45443371-1. Згідно з умовами даного договору Продавець поставляє Покупцю метал за умовами поставки зі складу Продавця (EXW) в строки, кількості, асортименті і по цінах, які вказані у рахунках та/або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. За даним договором протягом березня 2025 року було реалізовано та отримано товар на загальну суму 16 320 183,00 грн. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних. На виконання умов договору ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» виписано на адресу ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» видаткові накладні на реалізацію металу (труби), які були надані під час перевірки, а саме: №1021 від 26 березня 2025 року на суму 1 710 000,00 грн; №1022 від 26 березня 2025 року на суму 1 681 500,00 грн; №1023 від 26 березня 2025 року на суму 1 608 540,00 грн; №1120 від 27 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1121 від 27 березня 2025 року на суму 320 055,00 грн.; №1225 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1226 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1227 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1250 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1251 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1273 від 28 березня 2025 р. на суму 1 000 008,00 грн; №1274 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1275 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1276 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн; №1277 від 28 березня 2025 року на суму 1 000 008,00 грн.
Факт доставки продукції від Постачальника до Покупця підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №Р1021, №Р1022/1022, №Р1022/1023, №Р1023 від 26.03.2025; №Р1120, №Р1121від 27.03.2025; №Р1225, №Р1226, №Р1227, №Р1250, №Р1251, №Р1273, №Р1274, №Р1275, №Р1276, №Р1277 від 28.03.2025; №Р1282/1286, №Р1282, №Р1286/1291, №Р1291/1295, №Р1295 від 03.04.2025; №Р1315, №Р1316, №Р1317 від 08.04.2025.
Відповідно до даних ТТН пункт розвантаження: м. Дніпро та Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степова, 2. Дані документи були сформовані Постачальником. На даних документах є відмітка Постачальника про відвантаження товару та відмітка Покупця про одержання товару.
На виконання умов договору ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» здійснено безготівкову оплату за Товар протягом березня 2025 року у сумі 6 320 103,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.
Станом на 31.03.2025, згідно даних регістрів бухгалтерського обліку (обороти рахунку 361 по субконто ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН») дебіторська заборгованість становить 10 000 080,0 грн. Також, ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» здійснено оплату у квітні 2025 року в сумі 10000080,0 грн. за поставлений товар у березні 2025 року. Станом на 30.04.2025 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.
По факту даних операцій ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» виписано ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» податкові накладні та зареєстровано їх в ЄРПН: №571 від 26.03.2025 на загальну суму 1 710 000,00 грн., сума ПДВ 285 000,00 грн; №572 від 26.03.2025 на загальну суму 1 681 500,00 грн., сума ПДВ 280 250,00 грн; №573 від 26.03.2025 на загальну суму 1 608 540,00 грн., сума ПДВ 268 090,00 грн; №574 від 27.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №575 від 27.03.2025 на загальну суму 320 055,00 грн., сума ПДВ 53 342,50 грн; №576 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №577 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №578 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №579 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №580 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №677 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №678 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №679 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №680 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн; №681 від 28.03.2025 на загальну суму 1 000 008,00 грн., сума ПДВ 166 668,00 грн.
Податок на додану вартість згідно з виданими податковими накладними включено ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» до складу податкових зобов'язань за березень 2025 року в сумі 2 720 030,50 грн.
Податковий орган, у свою чергу, не спростував достовірність цих документів, не довів їх фіктивність або недійсність, а також не довів відсутність реального здійснення господарських операцій, на які вони складені.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 06.02.2018 у справі №2а-7077/12/2670 та від 04.12.2018 у справі №813/143/17, сам факт наявності первинних документів, що відповідають вимогам законодавства, є достатньою підставою для підтвердження реальності господарської операції та понесення відповідних витрат платником податків.
Суд враховує, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товар; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Підставами для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами слугували такі твердження відповідача: фізичної та технічної можливості для вчинення задекларованих господарських операцій; наявність рішень про відповідність платників податку критеріям ризиковості.
Верховний Суд у постанові від 28.12.2022 (справа №520/1284/19) акцентував увагу на тому, що контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
За висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 07.07.2022 у справі №160/3364/19) сам факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Як встановлено з матеріалів справи, всі первинні документи (договори, накладні на реалізацію товару, товарно транспортні накладні, виписки з банківських рахунків, податкові накладні, акти звірок) наявні у Підприємства та були надані під час перевірки.
Податкові накладні по операціях зареєстровані в ЄРПН відповідно до вимог ПКУ.
Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 (справа №826/23538/15) зазначив, що висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснені на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація також носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є достатнім доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Поняття добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Верховний Суд в постанові від 01.03.2023 по справі №380/9660/21 дійшов висновку, що доводи щодо відсутності контрагента позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів) в тому числі неплатникам ПДВ.
Відповідач не надав даних документальних перевірок контрагентів позивача, тобто первинні документи вказаних товариств податковим органом не досліджувалися.
Щодо посилання відповідача на наявність у контрагентів позивача рішень про відповідність критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.
Насамперед слід зазначити, що на момент здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді рішення про віднесення ТОВ “КРАФТ СОЛЮШЕН» та ТОВ “МІЛРОУД ЛТД» до критеріям ризиковості не існували.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом на операцію з поставки товару.
У постанові від 20.08.2020 у справі №804/5374/17 Верховний Суд виклав аналогічні висновки та зазначив, що доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.
При цьому, суд враховує, що позивач надав товарно-транспортні накладні, які підтверджують здійснення господарських операцій за договорами.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган не надав доказів того, що надані позивачем документи складені з порушенням вимог Закону №996-XIV та Податкового кодексу України. Тому такі документи є достатніми підставами для висновку про реальність господарських операцій ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» із зазначеними вище контрагентами.
Отже суд приходить до висновку, що первинними документами підтверджується правомірність включення суми 3 498 939,00 грн ПДВ до складу податкового кредиту.
Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3 498 939,00 грн. за березень 2025 року є безпідставними та не знайшли свого підтвердження.
Оскільки всі податкові накладні були зареєстровані ДПС в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом березня 2025 року, відповідно до вимоги п.201.10 ПК України , зазначені суми податку, що відносяться до податкового кредиту, не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На підставі зазначеного, прийняте повідомлення-рішення від 29.08.2025 №40170/13-01-07-07, яким встановлено відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, податкових накладних на суму ПДВ 3 498 939,00 грн., у зв'язку із чим, накладено штраф у розмірі 3400,00 грн., є необґрунтованим.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №40170/13-01-07-07 від 29.08.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “РОМ ЛТД» судовий збір в розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна