справа № 380/2842/26
про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку.
Перевіривши матеріали справи та додані неї документи на відповідність вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач наводить аргументи про те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, згідно вказаних правових приписів судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Проте доказів, які б підтверджували статус позивача як військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на момент звернення з позовною заявою, позивачем до позовної заяви не додано, а тому посилання позивача на пункт 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними.
Більше того, частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Таким чином, на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі. Натомість військова служба за призовом під час мобілізації є одним із видів військової служби, проходження якої не врегульоване приписами статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зважаючи на викладене, на позивача не поширюється дія пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору.
Вказане узгоджуються із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у постанові від 27.02.2020 по справі № 826/12929/17, де зазначено, що визначальною обставиною для застосування пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2020 (справа №640/21075/19), від 23.07.2020 (справа №240/12008/19).
Оскільки, вимоги позивача спрямовані на внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку, що не стосуються виконання позивачем обов'язків військової служби, а тому на такі позовні вимоги позивача не поширюються пільги, передбачені пунктом 12 частиною 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.
Так, відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа сплачує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір») .
Позивачем заявлено немайнову позовну вимогу, отже, з урахуванням подання позову в електронній формі, сума судового збору у даній справі становить 1064,96 грн (3328,00 х 0,4 х 0,8).
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за заявлену позовну вимогу, а саме - 1064,96 грн, або надання доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Потабенко В.А.