24 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/14/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з позовними вимогами про
визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаційна особливий період як особі, що має батька інваліда II групи, за п. 13 ч. 1 ст. Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізаційна особливий період як особі, що моє батька інваліда II групи, за п. 13 ч. 1 ст. Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в Єдиному державному реєстрів призовників, військовозобов'язаних та резервістів: 110420211458197100003.
Статусу внутрішньо переміщеної особи не має.
25.12.2025 через застосунок Резерв+ у відповідному розділі подав електронну заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі того, що має батька інваліда II групи (ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1). Тобто, подана заява на відстрочку за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у відповідності до Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». При цьому інших військовозобов'язаних та/або працездатних осіб, які б могли здійснювати догляд за моїм батьком немає та я єдина дитина у батька.
Але у той же день була надана відмова, що відстрочку не надано через наявність у ДРАЦС інших можливих доглядальників за батьком.
З такими діями відповідача позивач не згоден, вважає їх протиправними.
Рішення про відмову в наданні відстрочки прийнято відповідачем всупереч діючому законодавству в сфері оборони та мобілізації, у тому числі всупереч положень Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». При цьому вважає, що у позивача є всі наявні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Наявність у батька дружини, яка є непрацездатною (61 рік, пенсіонерка), не є підставою для ненадання відстрочки від призову під час мобілізації (у тому числі, враховуючи що дружина батька є непрацездатною особою та не може бути доглядачем).
Також, не є підставою для відмови в наданні відстрочки наявність в особи так званого «розшуку», можливих порушень правил військового обліку тощо.
Таким чином дії відповідача порушують його права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 07.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду, документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
06.02.2026 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.02.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зокрема зазначив, що позивач скористався правом подачі заяви через застосунок «Резерв+». Відповідно до п. 63 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» перевірка підстав здійснюється за допомогою програмних засобів Реєстру «Оберіг» шляхом взаємодії з іншими реєстрами. Оскільки системою встановлено наявність дружини у особи з інвалідністю, яка за законом зобов'язана його утримувати і не є військовозобов'язаною, програмним комплексом було автоматично сформовано відмову.
Отже, відповідач обґрунтовує відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову тим, що в особи з інвалідністю (батька позивача) є дружина, яка відповідно до закону зобов'язана його утримувати та не є військовозобов'язаною.
Водночас жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували зазначені обставини, відповідачем суду не подано.
Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою та четвертою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно із частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи положення наведених норм, суд вважає за необхідне витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 докази на підтвердження обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву, а саме: докази, що підтверджують наявність дружини у батька позивача; докази на підтвердження того, що дружина батька позивача не є військовозобов'язаною та має можливість утримувати особу з інвалідністю.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду у випадку, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 80, 161, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази, що підтверджують наявність дружини у батька позивача; докази на підтвердження того, що дружина батька позивача не є військовозобов'язаною та має можливість утримувати особу з інвалідністю (витяги з реєстрів, довідки, тощо).
Витребувані документи надати суду у строк до 09 березня 2026 року на електронну пошту через офіційну електронну адресу або підсистему «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.Г. Секірська