про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 380/156/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року адміністративну справу № 380/156/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду
19 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області внести зміни до протоколу про призначення позивачу, врахувавши до трудового стажу період роботи на території РФ з 04 серпня 1998 року по 09 лютого 1999 року, з 10 лютого 1999 року по 31 липня 1999 року, з 23 липня 2018 року по 04 листопада 2022 року - 05 років 03 місяці 07 днів, всього трудового стажу 32 роки 00 місяців 23 дні, та призначити пенсію з 20 жовтня 2022 року.
Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Частиною першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
- дії - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення - це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Позивач серед іншого просить суд визнати дії відповідача протиправними.
Разом з цим, суд зазначає, що позивач має конкретизувати позовні вимоги в цій частині, а саме визначивши, які саме «дії» відповідача суд має визнати протиправними.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
У позовній заяві позивач, серед іншого, просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області врахувати до трудового стажу період роботи на території РФ з 04 серпня 1998 року по 09 лютого 1999 року, з 10 лютого 1999 року по 31 липня 1999 року, з 23 липня 2018 року по 04 листопада 2022 року.
Дослідженням до даних до позовної заяви документів, судом встановлено, що у наданій копії трудової книжки позивача зазначені скорочені назви підприємств, проставлені нечіткі печатки підприємств або запис зроблено нерозбірливим почерком.
По тексту позовної заяви, так і у прохальній частині позовної заяви зазначено не у повному обсязі, на яких підприємствах та посадах працював позивач у спірний період, який просить зарахувати до загального стажу та пільгового стажу, що є порушенням пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Зазначені вимоги є суттєвими та не можуть бути вирішені судом самостійно на власний розсуд, оскільки стосуються безпосередньо трудової діяльності позивача. У зв'язку з чим у цій частині позовні вимоги підлягають уточненню та конкретизації в цій частині.
Суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати належним чином засвідчену та якісну копію трудової книжки, оскільки надана копія є неякісною та непридатною для сприйняття її змісту.
Також у позовній заяві позивач серед іншого просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області врахувати до трудового стажу період роботи на території РФ з 23 липня 2018 року по 04 листопада 2022 року.
Дослідженням до даних до позовної заяви документів, судом встановлено, що відповідачем позивачу зараховано до трудового стажу період з 24 травня 2018 року по 14 лютого 2019 року та з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року (розрахунок трудового стажу).
Отже, позивачу необхідно визначитися зі змістом позовних вимог відповідно до фактичних обставин справи, у зв'язку з чим у цій частині позовні вимоги підлягають уточненню.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивача протягом семи днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України;
- належним чином засвідчену та придатну для сприйняття його змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) якісну копію трудової книжки ОСОБА_1 .
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль