24 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 160/29399/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження в справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про вихід із спрощеного провадження, в якому заявник просить перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а у разі відмови у задоволенні заяви про вихід із спрощеного провадження справу розглядати в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, посилаючись, зокрема, на суму та вид позовних вимог та необхідність детального дослідження доказів. Позивач зацікавлений у розгляді справи у порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений ст. 10 КАС України принцип гласності судового процесу; у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд справи.
Розглянувши заяву представника позивача про вихід із спрощеного провадження, суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Так, у відповідності до положень ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що дана адміністративна справа не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
При цьому за приписами п. 7 ч. 6 ст.12 КАС України до справ незначної складності відносяться, зокрема, справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження судом було вирішено в ухвалі про відкриття провадження у даній справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 260 КАС України.
При цьому під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п. 7 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України та позивач, як учасник справи, має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду письмові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у даній справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 260 КАС України.
При цьому під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п.7 ч.6 ст.12 КАС України, а також виходячи з того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд зазначає, що посилання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для проведення розгляду справи з викликом сторін.
Крім того, законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Разом з тим, суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що він як учасник справи має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду додаткові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування відповідно до вимог ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, які будуть оцінені судом при вирішенні справи по суті позовних вимог у відповідності до положень ст. 90 КАС України.
Також при вирішенні вищезазначеної заяви представника позивача суд враховує і те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Відтак, у зв'язку з неможливістю забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні, суд розглядає дану справа за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.12, ч.2, ч.3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про вихід із спрощеного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження в справі № 160/29399/25.
Копію ухвали направити сторонам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.О. Свергун