про повернення позовної заяви
24 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/322/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позов
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосується ОСОБА_2 , як такий, що прийнятий з порушення вимог законодавства та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення, премію та додаткову винагороду виплату якої призупинено (позбавлено) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування».
Ухвалою судді від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху у зв'язку, зокрема, з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали, представником позивача подано заяву, у якій вона просить поновити строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 по 06 вересня 2024 проходила військову службу у Збройних Силах України, у тому числі в умовах дії воєнного стану. Вказує, що з лютого 2024 року стан здоров'я позивача суттєво погіршився. Вона проходила тривале лікування, у тому числі стаціонарне. За результатами військово-лікарської комісії від 06.09.2024 року була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку. Фактично період 2024- 2025 років для позивача характеризувався одночасно трьома критичними факторами: проходженням військової служби в умовах воєнного стану, тяжким прогресуючим захворюванням та перебуванням на території активних бойових дій. Зазначає, що після звільнення зі служби за станом здоров'я позивач не залишилася осторонь виконання громадянського обов'язку та повернулася до роботи у системі оборони держави, працевлаштувавшись у РТЦК у місті Херсон. Крім того, позивач не була належним чином ознайомлена зі змістом наказу від 17.05.2024 №1220 та матеріалами службового розслідування у встановленому порядку. Фактичне отримання копій наказу та матеріалів відбулося лише 17.01.2026 року після звернення до органів вищого рівня.
Оцінюючи доводи поданої представником позивача заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Згідно частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову є законність наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2024 №1220 «Про результати службового розслідування».
Позивач звернулась до суду з цим позовом 26.01.2026 року майже через 1,5 року, пропустивши місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Щодо доводів про тривале лікування позивача.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач проходила лікування: з 14.08.2024 р. по 10.09.2024 р.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №1503 від 06.09.2024 р. вбачається, що позивач перебувала на обстеженні і лікуванні в Херсонському міському перинатальному центрі з 20.02.2024 по 08.03.2024, з 14.08.2024 по теперішній час.
Також надано картку пацієнта, який вибув із стаціонару №4895, з якої вбачається, що позивача госпіталізовано 05.11.2025 р.
Тобто, у вказані вище періоди позивач мав об'єктивні перешкоди для звернення до суду за станом здоров'я.
Однак, представником позивача не надано жодних доказів перебування на лікуванні, починаючи з 10.09.2024 р. по 05.11.2025 р.
Щодо доводів про проживання на території бойових дій та продовження служби у РТЦК.
Суд звертає увагу, що введення воєнного стану та несення військової служби, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.
Втім, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам факт запровадження воєнного стану в Україні та несення військової служби військовослужбовцями, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Враховуючи вищезазначене, жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у клопотанні обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у клопотанні представника позивача, поданої на виконання ухвали суду щодо надання заяви про поновлення строку звернення до суду, не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду в цій справі.
Таким чином, позов поданий поза межами строку звернення до суду, а підстави, вказані представником позивача у клопотанні, визнаються судом неповажними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА